Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Анастасия Журавлёва
Анастасия Журавлёва
Мама дочки-младенца

Не знаю як ви, але я часто доїдаю за донечкою) Так ось, приготувала вчора суп-пюре:морква,цибуля,картопелька,кольорова…

Не знаю як ви, але я часто доїдаю за донечкою)

Так ось, приготувала вчора суп-пюре:морква,цибуля,картопелька,кольорова капуста, оливкова олія і граминочка солі)

Доця все з'їла, але я приготувала чимало)

Було смачно, але я згадала про соєвий соус 🍶я добавила трішки в суп і зовсім не прогадала)вийшло дуже смачно

.

Раджу спробувати)

3

Комментарии

starletka

ЮляМама дочки-младенца

Солю и доедаю 😂👌ням-ням

Ответить

aleksandrapopova

АлександраМама сына (1 год)

Я не доедаю, нет... я не брезгую и делаю все вкусно ребёнку) просто люблю когда у меня своя еда в своей тарелке))

Ответить

paradise.87235

Paradise (Яна)Мама дочки-младенца

Я тоже так делаю. Себе соевого добавила и очень даже вкусненько)

Ответить

Одна я люблю щоб у каві було все: і молоко, і цукор, або згущене молоко, ну і домашнє маршмелоу?.🙈 Я не кавоман,…

Одна я люблю щоб у каві було все: і молоко, і цукор, або згущене молоко, ну і домашнє маршмелоу?.🙈 Я не кавоман, скоріше-каволюб😋 Але і дня не уявляю без неі))) Тому поділіться смачним рецептом, щоб заварювати у турці😜

Де краще жити за кордоном: Німеччина, Англія чи Іспанія?

Дівчатка, хто закордоном і вирішив залишатись. В якій ви країні і як вам там? Спробували пожити в Німеччині ще в 2022, фіг знайдеш квартиру, пожили пару місяців і поїхали. Зараз вже третій рік в Англії. Але ми повністю забезпечуємо себе самі, беніфіти навіть не оформлювали. І кожного разу, як я кудись їду думаю «нахєра ми тут живемо, бо дорого капець» Минулого місяця літала до подруги в Валенсію, дешево, тепло, естетична квартира і на 1000 дешевше нашого житла, естетичні кафе. На вихідних була в Гданську у іншої подруги. Теж дешева квартира в центрі міста і в кафе смачно, не дорого. У нас оренда дорога, кафе не смачні, і все на порядок дорожче. Є звісно купа плюсів, але і мінуси значні. Зараз думаємо може змінити країну для постійного проживання… Але бляха кожного разу як повертаюсь в Лондон, на мене дивиться оцей Тауерській міст і такий «точно, нафіг Англію?» Заплуталась капець. Не знаю що робити, чи вже дороблювати документи і налаштовуватись на життя тут. Чи таки змінити на більш бюджетну країну, бо навіть друзі з Амстердаму сказали, що в них дешевше 🙈

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу…

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢