#історія_моїх_перших_пологів

Три роки тому десь у цей же час, я розважала дівчину-сусідку після КС, анекдотами. Мені було весело, бо зранку на мене по плану очікувала стимуляція💉, а моя доця 👸нікуди не спішила і це практично в 42'0.Я думала висплюсь, а там вже як буде. Коли дивились на Катю, мені було страшно, бо маля було окремо, весь день плакало, вона дуже важко відходила, від операції. А мене попередили, що і в мене таким може закінчитись, не хотілося якось. В 00:30 я прощаюсь і йду в до себе в палату, але спати мені найближчі дві доби не судилося. Мене різко почало тошнити, крутити живіт, в очах потемніло, і так як тренувальних схваток за всю вагітність в мене не було, мене накрили відразу родові схватки, я намагалась хоч на хвилину сісти в палаті, так і не змогла, пішла на пост, мені дали якийсь укол а-ля обезболення, мені він був як рибці парасолька☔. Стало ясно що її величності захотілося на вихід. Перевели мене в предродову, клізма, та ще прєлєсть, а фітбол то було моє все, я виключила світло, і тільки раз в годину ходила в душ🚿, вода повертала мене до життя, так було до 7.00 ⏰прийшов лікар, сказав, що 7 см📏 розкриття, зробив амніотомію📌, після чого схватки стали ще яскравіші, і так як відкриття дуже повільне, а я вже добу на ногах, ставлять мені окситоцин, різниці що з ним що без я не відчула. Годин в 9.00 дзвонит📲📞 свекруха, я нормально говорю з нею, тут схватка, я кажу я вам перезвоню, трошки зайнята😉. Загалом радості, в мене стало більше, коли перевели в родзал, в родзалі, лампа як в операційній, все інше я не запам'ятала, бо не хотіла відкривати очі, лікар каже: Іваночка, відкривай очі, я кажу ні, не хочу, бо якщо я цього не бачу то значить мене тут немає🙈, потуги на диво я пережила легко, швидко зрозуміла що з мене треба. От хвилин 20 і я мама, 🔖52 см і 3720 г чистого щастя👶. Тим часом, лікар якісь жарти і анекдоти розказував, коли Леру поклали мені на живіт і вона заплакала, перша думка, ніяка вона не червона, і не синя, а гарненька біленька дитина, потім її одягли, а я намагалась заплакати і не змогла. Тут свекруха дзвонить лікарю, він швиденько каже, що народила і що все добре. Вдома пір на весь мір. У нас далі було все стандартно, палата, і ще 4 дні в жовтушка, вигрівання, боротьба з тим щоб не догодовувати сумішью, початок ГВ, довжиною в рік і місяць....

Три роки, а наче було вчора🚼📆