Учора був випускний у дітей, яких я навчала з 5 класу, і хоч я вже.більше двух років як у декретній…

Учора був випускний у дітей, яких я навчала з 5 класу, і хоч я вже.більше двух років як у декретній відпустці, і багато з них проходять мимо мене, навіть не вітаючись. Та все одно є ті, хто кричать "Добрий день" з іншого кінця вулиці, машуть руками, як тільки бачать на горизонті, і їх очі та посмішка вказують на те, що це не натягнутий жест ввічливості.

Та найбільшу похвалу у своєму житті, я отримала учора, на випускному вечорі, хоч і не була на ньому присутня. Одна із наших медалісток, при врученні медалі, подякувала батькам, вчителям, друзям за підтримку і особисто мені. І хоч мене не було на тому вечорі, і мені ці слова передали колеги, я страшенно рада, що мені випала можливість навчати цю чарівну дівчину,і мені було так приємно це почути, що я сьогодні просто ну дуже мега позитивна особа.😂😂😂 Ось в такі моменти розумію, що недарма я вибрала цю професію. Моменти успіху моїх учнів, завжди сприймаю як власну перемогу теж, і радію з ними разом.

П.с. Навіть моя мама,яка працює в цій гімназії завучем, сказала, що це було дуже гарно, і їй було приємно, що мова йде про її доньку😏