Можливо, комусь буде цікаво) Історія родів Частина 1 Вагітність була планова. Перед тим ходили з…

Можливо, комусь буде цікаво)

Історія родів

Частина 1

Вагітність була планова. Перед тим ходили з чоловіком до лікарів, здавали аналізи. Все було добре.

Дізналась про вагітність на 4 тижні. Я була знесилена, крутилась голова, багато їла і всеодно млява) і тут ще й затримка місячних 4 дні. До того завжди все вчасно. От і купив чоловік тест. Раненько в 4 чи 5 год встала, зробила "добрі діла" і оппа! Ні, не дві полоски) тест був з електронним екранчиком. "Вагітна. 2-3тижні". Тест показав, дату зачаття. Я прийшла до сонного чоловіка в ліжко і по моїй широчезній посмішці він все зрозумів)) тішились як слоники) так і спання вже не було. Потім розповіли його батькам. Мої родичі нічого не знали, ми терпіли щоб не проговоритись по телефонних дзвінках, інтернеті, так як планували приїхати і розказати все у віччі. Ми були в гостях у чоловікових батьків в невеличкому містечку Італії. Була можливість там і народити. Ми здали всі аналізи, узд, вагітність підтвердили і ми приїхали в Україну. Розказали моїм родичам, і назад в Італію. Летіли назад літаком, був 38 тиждень вагітності. Взяли справку у лікаря, що вагітність протікає добре, переліт дозволено, і вирушили) Переліт пройшов добре, тільки під кінець трошки ніби нехватало повітря, попила водички, чоловік помахав журналами і все ок)

ПДР було на 13 лютого. Якщо не народжую до того часу, приходжу на візит. Прийшла) відправили ще на 3 дні додому. 16 лютого на 10 год, збираюсь, чую щось мене хватає) думаю, вчасно, якраз їдемо на огляд. Кажу до чоловіка щоб брав сумку) приїхали, відправили додому ще на 3 дні. Я здивувалась, рано хватало, значить тренувальні, значить не час. Ввечері чую знов щось не те. І так десь 3 год, ловило переважно лівий бік спину і живіт, кожних 10-20 хв. І згадую ті слова, що тут дівчата часто пишуть. "Справжні схватки не проспиш". Лягла. Проснулась від відчуття що хочу в туалет. Поспала 2 год. На тумбі стояв телефон, подивилась на годину -23:59, пішла, дивлюсь-пробка. Ура! Буджу чоловіка. Тішусь і кажу "поїхали!". Ми ще почекали, почало хватати легесенько, з періодом в півтори хвилини, далі сильніше. Думаю, ну точно, воно! Приїхали, підключили до апарату (незнаю точно як називаєттся, вимірює рівень схваток чи щось таке). Через деякий час привезли ще одну жінку з схватками до апарату. Я сиджу, боляче, але терплю. Дивлюсь вона там викручується як хробак дощовий. Думаю все, вона десь зараз народить, а мене, мабуть, назад додому. Потім відправили на огляд лікаря, відкриття 2 см. Перевели в дородову палату. Сюди привели і ту жінку.Чоловіка відправили додому. Приблизно 4-5 ранку, забрали ту жінку, привели назад. Ще не час. Думаю, ну я ще точно тут надовго. Але мене забрали, знову підключили апарат, огляд - відкриття 4см. Сказали, дзвонити чоловікові, переводимо в родзал. 5:59- величезний годинник на стіні в родовій палаті. Ура) пішла, побекала))