Дівчата , чи було у когось таке, що дитина в три роки відмовилась від денного сну? В мене вже крик душі просто 😩 Кожного дня вкладати її спати вдень-це знущання над моєю нервовую системою . Вона засинає по 2-2,5 годинни🫠🫠( починаємо десь о 14.00 і тільки ближче до 16.00 засинає) потім спить до 17.00 десь , і ясен хрін що на нічний сон потом її вкладати о 21.00-22.00 неможливо просто 😩засинає під 23.00-00.00 аж 🫠🤷🏼 ♀ Зранку встає о 8.00-8.30((( Чи то нам до невролога треба ? Мелатонін ввечері іноді даю, вдень ні .
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…
Недавно у когось під постом бачила комент, що не можна передягатись перед дитиною старше двох років😳і мені стало цікаво, ви реально ховаєтесь від дітей? Вони вас не бачуть голими ніколи?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата ,мені просто цікава думка багатьох ... Хто як гуляє з дітками? Тобто по часу? І як ви рахуєте не правильно??? Я особисто як вийшла десь в 12/13:00 так і під вечір приходжу!суп ,компотик,банан ,в сумці завжди а решту можна купити! А деякі кажуть що можна вийти в день лиш на 30 хв...і того достатньо., дома ж їсти треба і тд,отож яка ваша думка ?!
