Весь день переживаю.. вночі хотіла повернутися і відчула наче весь правій бік заколов, а сьогодні періодично потягує, то поколює, і в області пупа, і збоку, не знаю що робити(
СветланаВ ожидании первенца
Може связки розтягуються у мене при ходьбі буває таке.
Мамусічки,що ви робите,коли ваші дітки вередують весь день....вже і грались і на руках і на підлозі і на дивані і в калясці.....веее і веее......аааа я дурію.....(((
І не встигну вийти , як ці засранці розгромлять весь дім 😅
Дівчата крик душі, ви вірите в скору перемогу і покращення життя? Сиджу і думаю залишатись тут, чи поїхати в іншу країну і розпочинати там нове життя? Хто ще планує зараз переїзджати?
Сьогодні розпис.. Ніби і заміж не вперше😂😂 і розпис без всяких там трам- пам- парам.. А хвилююсь ніби вперше😨 Весь час встаю о 5 ранку і все сна нема,а зараз 6.30 і я тупо хочу спати далі😂😂 Ох уж ці наречені😅😅 Всім гарного дня і хорошого настрою😚😚😚
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Карина ·В ожидании первенца
Едьте в роддом и не переживайте)
·Ответить