Це зошит з віршами і поемами мого прадіда - Арсентія Савенко, він увесь - про війну.. Про біль,…

Це зошит з віршами і поемами мого прадіда - Арсентія Савенко, він увесь - про війну.. Про біль, смерть, сльози, поламані долі, дітей-сиріт і вдов, про героїчні подвиги і буденні почуття простих людей під час війни..

Я не святкую цей день, але пам'ятаю і вклоняюся тим, завдяки кому настав Мир у 45-ому. Я оплакую усіх тих, по чиїм долям танками пройшлися два страхітливих режими.. Щороку читаю все нові й нові історичні джерела, позаторік для себе відкрила Алексієвич і її "У войны не женское лицо...". Читати можна лише дозовано, інакше можна збожеволіти..

А це - уривок з поеми мого прадіда:

"... З молитвами вдови

Спішать до могили

Хоч і добре знають,

Що всіх вже побили.

Чули як стріляли

По них з автоматів

До розстрілу звичні

Німецькі солдати..."

"Братська могила", 1943 р., київщина

молюсь за Мир у нашій країні 🙏🏻💙💛

Ніколи знов! Бо ми пам'ятаємо...