мала після 7 зуба з соплями, завтра зранку їдемо до лікаря! а у мене вже немає сил, в мене 2 ангіна за 2 тижні ! такого п@здєца в мене давно не було! сил немає, голова крутиться, серце болить, постійно хочеться спати! в мене навіть немає сил тягнути соплі через аспіратор! а знаєте в чому причина? колись в дитинстві я захворіла, педіатр сказала звичайна простуда і виписали щось типу афлубіну і сказала прийти через тиждень. Мені краще не ставало, температура росла, мама їй дзвонила і казала це, та відповідала, що організм так бореться. Так як мама була постійно на роботі, я була дома сама, дійшло до того, що я постійно спала. коли мама це побачила і ми пішли до педіатра, то температура трималася під 42 і вона така "чого прийшли?!!! я вам сказала лікуватися! в мене немає часу вас дивитися!" ну тоді моя мама сказала декілька гарних слів і нас прийняли, і лікар така опа "а у вас ангіна, до того ж дужеее запущена" ну хто б сумнівався, що афлубін її не вилікував. Виписала вона нове лікування, але було пізно. Я почала постійно хворіти ангінами, дійшло до 7 раз за 2 місяці, вона перейшла в хронічну форму і серце і суглоби почали здавати. В мене рік трималася температура більше 37 ! жоден лікар незнаю що зі мною робити! я при кожній ангіні при температурі більше 40 почала нормально себе почувати. В Києві вирішили виморозити мої "гланди" і дали гарантію, що я забуду за ангіни! (ага вже 2- й раз згадала). Короче зробили, я перенесла молодцом і на довгий час ожила, це десь було в класі 8-9. А тут чи сів імунітет, чи що це за срань, але знову все повертається!!! але тоді я могла постійно спати, а тепер я ще й сама з дитиною!! короче відчуття близькі до того щоб здохнути! а саме смішне, що цей педіатр був дільничним лікарем в мене, в моєї меншої сестри (довела її до постійних отитів і майже повної втрати слуху, було це в той же період як і мої ангіни, благо зробили операцію і дитина чує) а зараз вона дільничний лікар в моєї дитини!!! і вона мені розповідає, що я говномати розгодовую свою дитину і тд! ми на неї скаржилися, але толку 0. Але через якусь дуру сестра ледь не залишилася глухою, а я на все життя з хронічною ангіною. А ще вона не діагностувала моїй дитині кривошию і дисплазію і якби я не ходила по інших лікарях, то невідомо що було б з моєю дитиною.