@ninashefner, ні не на Подолі) у мене теж кесарево було вимушене і я до останнього думала що народжуватиму сама( а про стан взагалі мови не має. Я сильно захворіла перед родами і після це все ще триває і діти з непереносимістю лактози. Вообщем що вам сказати. Не легка жіноча доля

В мене через кс важкий стан був кілька місяців, не думала, що пройду через це, ніяк не підготувалася морально. Все буде добре))

О, я теж Антоніна)) а Ніною скрізь підписуюсь, де є знайомі, з якими не дуже хочеться перетинатися))вобщім гарне ім’я) ви не на подолі живете?

@ninashefner, я до останнього шукала можливість годувати, але грудям же не накажеш почекати. Молоко майже зникло, зараз даю один раз на добу, і то мабуть і це скоро припиниться( бо все таки дитині не добре(

На все Божа воля. Головне, щоб ваші дівчатка і моє хлоп’я здоровими були!)) То я вночі з черговою температурою лежала вся в песимістичному настрої, зранку ттт, трохи легше, хоча на вулицю не піду сьогодні, бо грудь ще болить. Мені теж бепантен не підійшов, малому попу змащувала ним, щоб не викидати)

@ninashefner, ну у мене картина більш лояльна. Я годувала старшу до року і весь цей рік ми з чоловіком по ночах не спали, таскались по різних врачах бо дитині було погано з животом. Був один раз лактостаз від чаю доя збільшення лактації, але ми його подолали. Я хотіла годувати, тому згризені соски і закусування ковдри і кормління через сльози, виснаження, хотіла була все покинути хоч і мучилась, але трапилась добра жінка на швидкій , котра сказала, що я не правильно прикладаю. І о чудо , весь кошмар пройшов, але через те що я то кормила то давала суміш молока стало менше, і ми годувались змішано. В рік і два ми дізнались що у нас непереносимість лактози і все стало на свої місця. З другою я хотіла годувати повністю , знову згризені соски, мені виявляється бепантен не підходив, навіть спеціаліста визивала, молока прийшло повно, але з того дня як прийшло дитина кричить, поносить. Ми відразу здали аналіз , бо вже маємо зі старшою схожу картину і о біда, у меншої теж саме(( а молока то приходить, груди печуть( через 2 тижні все зажило, пурелан допоміг, але дитині погано, які б ліки ми не давали((( і навіть скрізь весь цей біль, немає нічого кращого за годування груддю. Дитина отримує все поживне, спокійна, це спілкування з мамою. І така біда що від молока їй погано. І це жахливо. Я сльози лила не раз. І допомогти ніхто не може. Я взагалі з цьою ввгітністю зрозуміла , що компетентних лікарів у нас ой як мало(

Груди не обвиснуть, ніхто їх не покусає до крові і в рвані куски, не буде температури 39,7 щомісяця а то й частіше від лактостазів, з дитиною погуляєте краще ніж відлежуватися з лактостазами, синіми цицьками, і гноєм в молоці. Зекономите на цідилках або аля консультантах гв. Беруть за раз мін 300 грн. Не будете пити антибіотики і кучу пробіотиків, щоб не сказалося на молоці. А нервів скільки зекономите через відсутність вищеперечисленого. Я чи не щодня рахую дні до року, щоб звернути це радісне і чудесне грудне вигодовування.

@kamboja, понимаю, но как беру на руки, сразу слезы и тоска находит(((

принять эту ситуацию и отпустить.

Принять как факт, вы ж ничего не в силах изменить, чем помогут страдания? Многие вон могут кормить и не хотят, то лень вставать, то не хотят на диете сидеть и грудь портить, вот им надо быть в депрессии, потому, что эгоистичные дуры