Кажуть, що після 3х місяців з дитинкою стає легше. Це правда? Дівчатка, в чому вам стало легше?)
Дівчата, поділіться досвідом, хто коли почав сивіти? Сьогодні випадково знайшла сиву волосину, і треба мені було взяти те дзеркальце і вийти на світло.. година часу і з того що сама знайшла 22 сиві волосинки( не враховуючи зону ззаду- там не бачу) Поплакала, трохи заспокоїлась.. ніби змирилась.. але на душі трохи сумно, завжди думала що почну сивіти з 40 мінімум.. 😔😔😔
Дівчатка, поділіться, в кого був досвід пологів з епідуріальною анастезію) дуже цікаво, як воно і чи варто робити її?) P.s.: перші троє пологів народжувала без неї, а цей раз почала думати, можливо і варто спробувати з нею)
Моя мама хвора на covid-19. Знайомтеся, це моя кохана мама Тоня,яка захворіла на covid-19. Вона проживає в Іспанії. Коли це все почалося і вірус розповсюджувався Європою, вона встигла виїхати з центру епідемії- Мадриду- в Португалію. І кордони закрили. По приїзду, вона 12 днів так хворіла, що не могла стояти на ногах. Температура, ніс, горло, слабкість і біль в тілі. Думала,що це простуда. Адже covid-19 це сухий кашель,температура та слабкість. Тут все інше. Але телефонувала мені і розказувала,що в житті так сильно не простужувалася(так погано їй було). Викликати швидку не могла, адже жила тоді в глухому селі. Сьогодні здала тест і виявила його. Covid-19. З її дозволу пишу тут це, адже хочу пояснити вам, найближчі мої друзі та знайомі, що це все не видумка. Мені немає сенсу обманювати вас. Я віруюча людина і хочу,щоб всі були здорові. Мама зараз впорядку. Імунітет на covid-19 в неї тепер є. Слава Богу за її зцілення! Можете розповсюджувати цей пост, щоб люди не буди байдужими і дізналися,що це правда і наступними можуть бути вони. Невідомо тільки з яким кінцем... #covid-19
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?
Ruslana·
Мама дочки (2 года), беременна (6 нед.)
Не знаю как это правильно называют. Но есть такие периоды, и он не один будет. Для меня это свидетельствовало что нужно менять режим, в частности убирать один сон днём. Ну и бывают просто обострения когда мама должна чуть ли ни все время быть рядом. Может что-то произошло, может её беспокоить, что угодно, хоть погода. Вот моя например, в дни когда полнолуние как банный лист и ночью просыпается в 4-5 и гуляет до 6.
Helen·
Мама дочки-младенца
@dosik, дякую за відгук! У нас 3 денні сни, але вони короткі (15-30 хв) і я не знаю як перевести на 2 сна, бо коли не даю 3раз перекуняти, то вона ввечері не засипає на ніч після купання, а перекуняє і далі гуляє до ночі...