І так, далі читають лиш ті, кому цікаво)))
Історія родів у Чернівцях.
29вересня мене всю ніч мучили тренувальні схватки, зранку поїхали в роддом. Мене оглянули і відправили додому)))
ПДР у мене було на 2 жовтня, але малюк вирішив по-своєму. У п'ятницю о 21:00 відійшли води, проте схваток не було. Взагалі, спочатку подумала, що стався казус і не добігла до туалету, але я йшла, а "казус" продовжувався.
отож ми знов поїхалм в роддом, де нас лишили в палаті. Після огляду лікар дала зрозуміти, що відкриття мінімальне і треба чекати.
вночі почались знову тренувальні, але дуже болючі(((
до 9 ранку шийка так і не відкрилась, хотіли стимулювати біля 10, але через півгодини все пішло)))
почалися схватки і, чесно кажучи, я мало що з них пам'ятаю, бо була просто на грані(((
Знаю, що просила лікаря кесарити і казала чоловіку, що вмираю)))
дякую людині, яка придумала епідуралку - для мене це було спасіння.
я змогла виспатись, відпочити і набратись сил на пологи.
Пологи - це окрема тема. Зізнаюсь, думала, не виживу. і кажу чисту правду.
перші 3 потуги були важкими, вийшло тільки половина голови, зате на останній потузі вродила синочка.
коли зрозуміла, що сталось, ніби заново народилась)
а коли хлопця поклали мені на груди і побачила, що чоловік збоку плаче, розплакалась і сама, бо зрозуміла, що це - те справжнє щастя, до якого треба прагнути.
Звісно, боляче, але воно того варте!
@k_a_t_e_r_i_n_a_, дякую, на Рівненській в Потоки Едуарда Людвіговича ( могла щось не добре запам'ятати, але ніби так)