Хто там чекав продовження, а??? Тримайте 👟👟👟 на поготові, #мамансіти!

Хто там чекав продовження, а??? Тримайте 👟👟👟 на поготові, #мамансіти!

#Мояісторія

Казка на ніч, ну дуже довга казка 😂😂😂

Частина 6🐧

Вміст мною випитого напою горяче обпік мені горло, залишаючи присмак якоїсь бридкої трави у роті. "Це мілясиха" пояснила Аня по дорозі, "не фонтан, але пити можна". Я кивнула головою, роблячи вигляд ніби знаю про що йде мова. Коли ми зайшли до клубу, світло горіло лише у вестибюлі. Темна кімната зі сценою у протилежному кінці палала від танців молоді, всі сміялися, стрибали, веселилися, а у кутку, де стояли стільці, були місця для закоханих, які ніжно розмовляли один з одним, і навіть не помічали навколо людей і музику, яка лунала занадто голосно. Заграла пісня Дискотеки аварії, і моя подруга, вилетівши на сцену, прокричала "Деміївка (так називалося наше село), я не бачу ваших рук" і всі одразу зі свистом і криком простягнули руки догори. Я стояла і споглядала за тим, як усі рухаються в такт музиці і моє тіло теж починало рухатися. Ми танцювали, стрибали, викрикували всілякі лозунги, і решта їх повторювала, стільки енергії, адреналіну в крові грало в цієї молоді, здавалося , час зупинився у цьому місці...Нарешті заграла повільна мелодія і більшість покинуло танцювальний майданчик, дехто залишився танцювати парами, топтячись на місці по колу. Для мене взагалі були дивними ці танці.🎶 Я вже ходила на дискотеки в Італії, самі цікаві проходили на пляжі з діджеями. Поруч з діджеєм завжди були дівчата, які показували рухи латиноамериканських танців, які решта повторювали. Повільні танці також були парними, але насичені рухами суміші самби, танго та вальсу. За допомогою танцю, можна було передати емоції, характер, почуття...А тут це більше було схоже на викид адреналіну у атмосферу. Дівчата, з якими мене познайомила раніше Аня, пішли на дозаправку, я ж відмовилася, і вийшла з кімнати, де усі танцювали. "Актова зала" прочитала я напис на дверях кімнати, яку я покинула, і пішла досліджувати далі. А далі йшов вестибюль з купою старезних фото людей, які померли під час війни у цьому селі та довжелезний коридор, яким я послідувала. Справа від себе я побачила бібліотеку, двері якої були зачинені, з наступної кімнати лунав сміх та гомін, тому я її пропустила. По ліву сторону теж було пару зачинених дверей, що, як я зрозуміла, були аварійними виходами з актової зали, а наступні двері відчинились і я побачила старезну, повну дірок сцену, і взагалі усе в цьому приміщенні навіювало старизною і визивало у мене мурашки по всьому тілу, ніби фото з портретів на стінах дивились одночасно на мене і казали "Аня, іди додому"😂😂😂, ну а я пішла досліджувати далі. Відкривши наступні двері, переді мною повстала картина маслом "Приплили", хлопець шатаючись тримав чиїсь звисаючі ноги з відкритого вікна, а "ноги" видавали бридотно противні звуки. Скривившись від побаченого, я різко розвернулася і пішла до виходу. Аж тут, двері кімнати, яку я до цього пропустила різко відчинились і на мене вилетіла симпатична білява дівчина.

"Привіт, що ти тут робиш?" - запитала вона.

"Шукала туалет" - різко збрехала я.

"Його тут нема😀, будова довоєнна, ні води,ні туалету...", " за клубом є один вуличний, але я б не радила тобі туди ходити, краще єднайся з природою, але дивись по сторонам, а то тут малолітніх збоченців хватає😂😂😂. А звідки ти?

"Я з Києва, до ***** приїхала."

"О, то ти сестра Дефіцита. ( Так називали дівки одного із старших моїх братів, які колись тут виросли, але вже давно одружені і проживають у Києві) А мене Люда звати, я тут народилася і виросла, а ще я завідувач клубу.Зараз я тебе познайомлю з Аньою, а вона тобі тут усе покаже"

"А ми знайомі вже..."

"Ну тоді іди танцюй, нікого і нічого не бійся, ми сестру Дефіцита в обіду не дамо.А взагалі, приходь завтра вдень до клубу, ми готуємо концерт до Івана Купала, для старих і молодих, буде цікаво 😉"

"Добре", відповіла я і пішла танцювати. Здебільшого грала весела музика, пару раз був повільний танець, на один із яких мене запросив мій друг дитинства, проживаючий також на моїй вулиці. Якщо чесно, якби він не признався хто він, я б його і не впізнала...Він же і провів мене додому, по дорозі ми багато говорили, здебільшого говорила я, а він слухав... Коли ми дійшли додому, я чмокнула його в щоку і побігла...Лягла у ліжко і ще довго не могла заснути під враженнями своєї першої "дорослої" української дискотеки.

Далі буде...

#мояписанина

#таємнезізнанняегоїстки