Дитя моє, ночі безсонні.

Дитя моє, лагідні ранки.

Дитя моє, теплі долоні

і тихі, як сон, колисанки ...

Ой люлі,

ой люленьки-люлі,

під вечір злетілися гулі

та й стали думать-гадати,

що доні моїй дарувати . . .

Даруйте їй дні променисті,

і долю, і щастя безкрає.

А серце, ласкаве і чисте

Вона і сама уже має.

#Ліна_Костенко #Мандрівки_серця