Сидяча робота, і після 3,4 годин починає давити під грудьми і спина ниє в області лопаток. Що це може бути? Як з цим боротися?
Чоловік каже що пора вже в декрет:-):-)
АнастасияВ ожидании первенца
Это просто на позвоночник уже нагрузка вся идёт, поэтому спину нужно разгружать, упражнения делать, а если есть возможность послушать мужа и идти в декрет)
RoksolanaВ ожидании первенца
В мене точно так само((( незнаю що це ..і дуже цікаво дізнатись ))
💖Настя💖В ожидании первенца
переодически вставать и прогуливаться, делать физ.упражнения на работе и будет легче
ЮляВ ожидании первенца
У меня такая же ситуация уже несколько недель, хожу на йогу и массаж, но все равно продолжает болеть в области лопаток, тоже не знаю , что делать. Многие бассейн советуют. Когда дома и когда могу часик что -то поделать , а потом полежать, то это намного легче, а на работе реально тяжело
natashamama2kidsМама двоих (1 год, 6 лет)
У меня тоже была сидячая работа,все ныло, болело,но когда начал теопнуть копчик я просто пришла в ужас , оооочень не приятное ощущение 😞Слава Богу,начальник отнеслась с пониманием и раньше домой отпускала 😊
ОльгаВ ожидании первенца
можно походить на массаж, к специалисту, который знает на какие точки можно нажимать. ходите временами, меняйте положение, подушечку под спину, ножки на стульчик)))
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Поясніть мені, зробила я три гексаксима і що далі???? Які ще треба прививки робить? І через скільки часу?? А то мені педіатр сказав - на ваше усмотрение і я поняла що нема про що з ним говорить...
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата скільки ви тратите на утримання сімї в місяць, якщо не секрет, а саме їжа, одяг, і тп. чоловік і батьки мене сварять що я багато трачу і нічого не відкладаю, що не планую свій бюджет, трачу 10 тис в міс.мінімум і ніяк не виходить економити, багато на їжу трачу, є страх що не буде що їсти і повинні бути запаси в холодильнику, цікаво чи я одна така неекономна.
Оля·В ожидании первенца
Я работала на фитболе- по-другому никак
·Ответить