Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Оленка
Оленка
Мама дочки-младенца

Поки є час, коротко історія родів. Ітак, 14.07.15 я планово мала лягати в патологію вагітності, так як був повний 41…

Поки є час, коротко історія родів. Ітак, 14.07.15 я планово мала лягати в патологію вагітності, так як був повний 41 тиждень, а малявка вперто сиділа в животику і жувала піццу та снікерси:) зранку в мене почались коричневі виділення, уваги не звернула. в 9.00 14.07 я поступила-мене обстежили, взяли на крісло- шийка матки довга, 1,5 см, ледве пальчик пропускала, голівка високо((... Я в шоці, вирішила ще втекти на манікюр, погуляти в районі роддому з подружкою і на ніч додому, на вихідні- плани будувала, куди би ми сходили:))) але о 15 год почала легко нити спина, я ще думаю- хоч щось;)))і тут рівно через годину -перейми кожні 4-5 хв по 15-20 секунд, по наростаючій!!! всі ввпевнені були-передвісники)))ніхто не вірив,крім моєі бабці))Я випила штук 8 но-шпи,валеріанки, обкололи попу знеболюючими-ні фіга!!!На чергуванні вночі були одні мужчини-я не захотіла, щоб мене дивились вони на кріслі, і приіхала моя мама в23 год- шийка була майже згладжена, але відкриття маленьке( 8 годин схваток!!!),тому вирішили дати мені "відпочити", з гініпралом, який мав знятиті болючі непродуктивні схватки! Ага, "зняв"...мучилась я всю ніч, сусідка в шоці по палаті,яка була на збереженні..наступного дня, 15.07-після обходу лікарів, мене дивляться-два пальці (4-5см), переводять в родзал.Там проколюють води, які, на щастя, чисті, і болі по наростаючій.Чоловік приіжджає з вишнями, персиками, малинкою( ото чоловіки смішні)))!!!!), дивиться на мене -і все розуміє без слів... Його масаж спини допомагав на переймах, але мені здається, що, все-таки, роди-такий процес, де мужчин бути не має( він як чув крики в сусідніх родзалах, то аж зеленів ,хоч сам лікар )!!! В мене починається слабість вторинна родовоі діяльності від перевтоми, всі в шоці ( стоіть питання про КС, в кращому випадку ), колять мені наркотик промедол))) навіть він не діє- я не можу заснути ні на секунду, щоб сил набратися,так мені боляче(!!! Тоді питання радикально-ставлять капельницю з окситоцином- починають з 6-8 крапель, доходять до 15 в хвилину! перейми стають настількі болючі, що мені по фіг, що на мене дивляться біля 8 знайомих лікарів ( і мужчини в т.ч. ), так як я тут інтернатуру проходила, і кожен чимось намагається підтримати ( хоча потім мені казали, я навіть пробувала посміхатися ):))) Коли біль став адський, мене акушерка заставила присідати з розведеними ногами(що було дууже непросто в цій ситуаціі), але це виявилося правильним рішенням-через 4 присідання я відчула, що сильно хочу в туалет самі знаєте по-якому)))-і я зрозуміла, що голівка вже на виході з тазу. Почався кіпіш- всі прибігли, лікар мене оглядає і каже- я бачу кучерЯву волосату голівку!!!швидко несіть інструменти і лампу)) і тут починається....за чотири потуги+ епізіотомія народила я свій сенс життя:)- потуги мені легко пішли(ттт), думаю через те, що спортом все життя займаюся-розріз зробили по тій же причині-"там" в мене дуже тугі тканини... Потім я ридала, як крокодил Гена, коли малу на живіт поклали, і навіть по фіг було, коли виловлювали згустки з матки і накладали шви-порівняно з 26 год регулярних схваток-то фігня!!! Доця народилась з обвиттям, і трошки носик викривлений, бо довго йшла по родових щляхах-неонатолог каже, до 2 тижнів пройде. І ще не відразу закричала- то був шок для всіх...Знаєте, коли народжувала, в той момент жаліла, що на світ народилась ( дослівно, моі думки ), аж соромно перед Богом:( а через дві години після родів я вже готова була народжувати знову, ще хлопчика:) а, до речі! Я вимагала показати мені плаценту, а мені- Нашо тобі то)))ну я все одно іі побачила))))))Одним словом, дуже вам дякую, дорогі моі, за підтримку-дійсно, мало велике значення, бо я вже розкисала від тієі болі... П.С. Роддом вже другу добу гуляє;)))Так як, самі розумієте, мама моя працює тут гінекологом, ну і я інтернатуру три роки проходила) мені аж обідно, що не можу з ними шампусика випити за здоров'я моєі Принцеси, на яку, до речі, без сліз радості дивитися не можу- не думала, що так можна любити когось, материнський інстинкт... дякую всім, хто це все дочитав:) от що значить-мала спить))) П.С. Мала народилася з ростом 54 см, а на бірочці, чомусь, 53)) і стрьомна якась, "допотопна" бірочка:)

28

Комментарии

karapyz2015

karapyz2015

В ожидании первенца

@belange ой не знаю,все это прошли,значит и я пройду:-)

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@karapyz2015, скоро ви тоже будете героінею:)

karapyz2015

karapyz2015

В ожидании первенца

Прочитав каждую история родов-понимаю те которые родили просто героини:-)

marisolka

Марічка

Мама сына-младенца

@belange мм, Єлизаветта)) йому сподобалось)))

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@marisolka, Ростику привіт від Єлизаветки:)

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@gorodnicheva, @genshen @marisolka @marylively дякую вам!!!!

marisolka

Марічка

Мама сына-младенца

ура))) ми з Ростусиком вас вітаємо )) доброі ій долі і міцного здоров'ячка)))) цьомаємо вас))

genshen

Женя

В ожидании первенца

Поздравляю )

gorodnicheva

gorodnicheva

В ожидании первенца

ще раз вітаю! ти дійсно суперсильна)))

platonova_

Таня

В ожидании первенца

@belange, жестячок))

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@euphoya, мені казали під час В, що діти після народження мають такі ж біоритми, як в животику) я не вірила... Але це дійсно так!!! Моя теж вночі рухалась- тепер спати не дає, ось дві ночі вже, а вдень сопить/

platonova_

Таня

В ожидании первенца

@belange, ага, вже чекаю з нетерпінням, поки море радості нам приносить нічні копання, до години 2 ночі крутиться там, не дає заснути))

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@iryna_adi, дуже дякую, Іра!!! вона Матвійкові привіт передає;)

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@euphoya, дякую:)! скоро зрозумієш і Ти ці відчуття... Роди забуваються швидко після того, як бачиш свою дитинку:)

iryna_adi

iryna

Мама сына-младенца

Так гарно написала)))ще раз вітаю!!вітання від нас красуні маленькій😚🎈🎉🎉🎉

platonova_

Таня

В ожидании первенца

Я аж сльозинку пустила))) вітаю🌷🌸🌺

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@ninelmagic, спасибо***)!!!

ninel_ga

Ninel GA

В ожидании первенца

Поздравляем!!!!💞💞💞💞

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@dariialazari95, дякую, Даша!!! Наразі, мала спить, то хоч можу в Preggie посидіти)) Дякую, я добре, якби не ті шви- печуть, сідати два тижні не можна, щоб не розійшлися, постійно іх мию,обробляю.. а ти як? Сумки вже зібрала??

dariialazari95

🌹Даша🌹

В ожидании первенца

Я дуже Дуже рада за тебе💕ти молодець💋❤ уже все позаду і зараз у тебе на ручках маленька принцеса😆. Як ти себе зараз почуваєш?

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@dariap, дуже дякую!!!

dariap

Pokydyuk Daria

Мама сына-младенца

Вітаю !!! Ви молодчинка!!! нехай Ваша доця буде щаслива, здорова та втіхою для батьків!!!!

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@irysja, дякую!!! Ви праві- такі моменти не забуваються ніколи... І потім вдячна всім- починаючи від санітарок, закінчуючи начмедом:) і ті сльози щастя... Ех, такі ми, жінки..

irysja

irysja

Мама сына (4 года), беременна (32 нед.)

Ви молодецъ,мени за першим хватило 12 год.,а ви- 26,це важко уявити що ви перенесли..я теж памятаю нич схваток,тоди пепельницу,и присидання..мени вони теж допомогли -хоча в той момент вони безглузди здаються бо сил и так нема..и памятаю сльози щастя-и як я Дякувала всьому присутньому персоналу,цеж треба мати стильки терпиння и розуминня щоб в таки моменти допомагати нам безпомичним...

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@lulu-olya, щиро дякую!!

lulu-olya

olga

Мама сына-младенца

Вітаю💐💐💐Здоров'я та побільше молочка

belange

Оленка

Мама дочки-младенца

@kristosha, дякую!!!!

kristosha

Кристина

Мама дочки-младенца

Здоровья вам 🌺🐣😍

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її…

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу. Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць і тут заповітні 2 полосочки ... усе немов у казці. Я була на 7 небі від радості та щастя. Я відчувала себе мамою з перших днів, коли дізналася, що вагітна. Це була запланована , підготовлена вагітність. Я здала усі аналізи з чоловіком ще до весілля. Ми були розписані пів року а пізніш одружилися. І ці пів року я приймала протизаплідні таблетки ( так прописав лікар) приймала вітаміни і проходила обстеження . Лікар сказав після відміни плануємо адже ти здорова. Ми так і зробили. Вийшло, що завагітніла я відразу в перший цикл після відміни. Вагітність протікала добре, однак на 4-6 тижні я захворіла. У мене дуже боліло горло, ніс, температура була 37.2. Лікар сказав, що це може і на вагітність бути температура, але треба виключити вірусний грип. Я пішла в місцеву лікарню , там мені сказали, що нічим не можна лікувати. Лише деякими рослинними препаратами, як виключення. Я прийшла в норму десь за тиждень. Далі все було нормально.12 тиждень вагітності - плід розвивається добре. Однак вночі мені сниться сон, якась жінка говорить, що я не виношу це маля, що я або народжу і воно помре, або ж не доношу до 9 місяців. Я прокинулася зі сльозми, розбудила чоловіка. Він мене обійняв, говорить, все буде добре, це лише сон. Шо куди ніч туди і сон. Що це нормальний страх вагітної жінки за маля. Ішов 17 тиждень. Я відчула перші поштовхи маля , і навіть чоловік відчув. Це таке щастя. Словами не передати. Пам'ятаю досі, це була середа, ми мали їхати дізнатися стать дитини. Я прокинулася в поті. Мені знову снився сон, однак я не змогла сказати чоловіку, я не хотіла портити такий щасливий момент. Мені було страшно, чесно, уві сні я зайшла в приміщення, там було все незнайоме. По центру кімнати стояло ліжко, на ліжку сиділа дівчина і водила руками по моїй стороні( чомусь я почала кричати, шо це моє ліжко , що ти робиш???) в той момент я відчула біль , впала на коліна, у мене почалася нудота, я побігла в туалет і настільки все було чітко, неначе вживу. Я запам'ятала усі деталі, навіть що плитка в туалеті була жовта. Далі мені сниться шо животика уже немає, я плачу, а дівчина каже - усе, не буде більше болі. Я прокинулася і побігла вмитися. Мені було страшно. Я розуміла, що щось зі мною не так. Ми поїхали в лікарню. Я лягла на кушетку в очікуванні, ну хто ж там, дівчинка ? А може хлопчик? Мені так хотілося швидше почути ... а лікар сказав - це погана вагітність. Чоловік питає - що це значить? Він говорить- у вас у дитини вода у мозку. У мене був ступор. Чоловік заплакав... і мені стало так тяжко дихати. У мене весь світ провалився, мені було боляче, що мій чоловік плаче, що я нічого не можу зробити, шо моя дитина, з котрою я розмовляла, по словам лікаря не могла мене чути. Лікар каже- чому ти не плачеш? Трясе мене бо я не ворошилася. Я заплакала лише в машині , кричала до Бога, за що ти так зі мною, я ж нікому не бажала зла! Я любила дитинку більше за все на світі і ти її забрав! За шо ти караєш мене? Мене направили на мед комісію де діагноз підтвердили. Мене завезли в дивну лікарню. Я зрозуміла, шо це не роддом. Щасливих лиць там не було. Медсестра каже - шо з тобою? Я відповідаю: щось не добре. А вона - ну це понятно у нас всі такі тут. Ви знаєте про лікарів у мене до того була ше більш менш хороша думка, но те, що відбувалося далі, не входить ні в які рамки. Лікар забрав мого чоловіка на розмову, як потім виявилося- він сказав, що якщо чоловік залишить мене, то мені буде легше морально і якщо він хоче щоб я родила швидко за 2-3 дні то треба за один укол віддати 5.000 грн. А якщо два тижні то 2000 грн . Мій чоловік був розгублений, звичайно , в такій ситуації людина не може тверезо оцінювати ситуацію і згідна на будь яку ціну аби з коханою людиною все було гаразд. Коли я кричала на лікаря чому мені не можна бути з чоловіком? Він сказав - для його буде краще. Мене забрали , сказали ходи у перевязочну, ми просто подивимося. Мені було дуже боляче, шось вкололи всередину там. Завели назад у палату, сказали будеш родити покличеш. Я кажу: а як я знатиму коли я робитиму? А Медсестра каже - буде чути на вулиці. В палаті було дуже холодно, це було перше шо я відчула, я лягла в ліжко, мені болів живіт як перед місячними. Цілу ніч я лежала, під ранок знову шось вкололи , дали жменю таблеток. І тут воно почалося... не буду описувати бо це зрозуміло лише тим хто народжував штучно і тим хто знав що дитину на руки не візьме. Цю біль я відчувала довго в нічних кошмарах. Мені дуже хотілося шоб поруч хтось був, мені було дуже страшно. Страшно залишатися з бідою на одинці. Це вбиває ... я зайшла в туалет а там жовта плітка, я впала на коліна як у сні. Я кричала, шо ти знущаєшся наді мною. Навіщо ? Я просила побути поруч когось - вони відповіли - ми шо дурні? Я казала що в кошельку гроші візьміть , лише посидіть поруч! Ніхто! Ніхто не хотів поки не побачили мене біля унітазу відключеною! Вони покликали лікаря і той якось привів мене до тями. Лише одна жінка з усієї лікарні 10 хвилин побила мені в таз на спині бо це рятувало під час схваток. Вона казала, шо мій таз зараз розходиться тому така біль. І знаєте, прийшла інша Медсестра накричала на ту, сказала ти здуріла? Що ти їй робиш , вона нехай сама сидить . Звідки така ненависть? Я осталася знову сама, я кричала , просила про допомогу, кричу шо вот вот народжу. Мені сказали терпи бо занята перевязочна де ти маєш родити. Уявляєте стан мій, коли я вот вот народжу і розумію, шо мій мозок не зможе справитися з тим, шо на моїх руках опиниться дитина на 18 тижні розвитку. Нарешті вкінці кінців мені сказали вставай і ходи , я кажу не встану! Не можу, мені боляче!вони поклали мене на кушетку і повезли. По дорозі я бачила ікони, там було таке місце де такі жінки як я молилися за своє життя. Я спитала в Бога, за що ти так зі мною? Завезли мене до лікаря , всі робили своє, хтось розказував шо їв, хтось говорив по телефону, а рижа жінка Медсестра кричала на мене з матами чого я кричу. Я родила в той момент коли лягла на крісло, це було швидко, я відчула як моя дитина упала на землю. Лікар сказав - забирайте " оте" я не можу на таке дивиться. Я побачила, як вони Замотали мою дитину в тряпку з підлоги і винесли... анестезіолог хотіла робити наркоз , я кричала вже сама не пам'ятаю що. Мені було страшно, шо раз темніє в очах я не зможу контролювати те, що вони будуть робити. Я боялася настільки, що мені було тяжко думати навіть. Коли я прийшла в себе, уже в палаті , я почула , як медсестри спілкувалися між собою. Говорили, що нехай хтось залишиться з нею, бо вдруг " загнеться" ше винні будемо . Говорили а де її чоловік, чого не був з нею. Я знайшла телефон під подушкою бо сховала перед тим, як все це сталося. Набрала до чоловіка і за 9 хвилин він був уже поруч. Пам'ятаю, що лікар просив могорич, бо був день ангела його, гроші просили медсестри, бо все бігали біля мене. І я не мала сили навіть сказати не давай їм грошей. Коли я прокинулася вдруге то виявилося, шо кожна отримала по 200 грн бо такий тариф, і так далі. Ви можете уявити? Чому у нас такі жорстокі люди? За що вам платити? Вибачте, що пишу з помилками, просто пишу те, шо на душі, не думаю, як то правильно. Я думаю ви зрозумієте ... Після того звісно життя моє змінилося. Змінилося відношення до усього. Змінилася я. Мені часом так хочеться вернутися в те безтурботне життя. Де мої рожеві окуляри рятували мене від усього. Три місяці я жила з фізичним болем у снах. Прокидалася зі страхом , мені було страшно спати без світла бо це нагадувало мені, той момент коли потемніло в очах і мені стало страшно... Пройшло 8 місяців. Сни бувають коли стрес. Біль в серці та страх . Я планую вагітність , але хочу планувати з своїми рожевими очками. Де світ добрий та щасливий. Дякую, хто прочитав. І надіюся, що той, хто втратив маля, зрозуміє, що не один. Бо мені ця підтримка була необхідна. ❤ 🙏🏻

Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим…

Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁