ой, девочки! мені так подобається читати вас, дивитися ваші фото і фото ваших чудових малюків. а сама нічого не пишу, бо навіть незнаю що написати. я сама така людина, якій потрібно спочатку привикнути до людини а потім відкритися. хоча я дружелюбна людина, люблю спілкуватися, але чомусь неможу бути такою відкритою в соц.сетях як ви. а так хочеться спілкуватися з вами і бути відкритою. в мене зараз 36та неділька, скоро буду домовлятися з лікарем. дуже чекаю свою крихітку. мій чоловік моряк, тому малятко, яке дасть Бог я рожу, буде мені незвичайною потіхою і втіхою, коли його нема дома. коли я не була ще вагітною, рейси були для мене нйдовшими і найгіршими днями у житті. а тепер мені легше його чекати і час швидше летить. ось скоро і ми будемо з донечкою чекати його разом. я безмежно його кохаю і дуже скучаю. я така рада, що він у мене є. це чоловік, про якого я мріяла з дитинства.
@batai а как же иначе? такова наша судьба. и нужно принять её, а не ныть. после свадьбы прошло месяца 2 как он ушёл на 7 месяцев, это было жесть. сейчас намного легче, потому что я уже не одна)
я тоже мечтала.) но даже не догадывалась, что будем в разлуке. я сама с Черкасской области а муж с Одессы. нашли друг друга в Виннице. теперь хотим там жить) вот зарабатывает нам на уголок в Виннице)