Дівчата, в мене упадок сил, бо не знаю, що робити:(
Короче, я - лікар, але не працюю вже 4 роки, бо сиджу в другому декреті. Отримала дозвіл на роботу тимчасовий в Польщі, але не знаю, що робити реально далі, відчуття, що я нічого не знаю, ні в чому не розбираюсь, все забула :(
+малій 1.2, що з нею робить теж незрозуміло :(

Короче, сил нема, одна невідомість. Може хтось проходив такий шлях, як ви справлялись?

Дівчата, потрібна дієва порада. малій майже рік. Соску не брала з народження. Тільки виросли верхні зуби і до сих пір на гв.
в мене почався ад, мені боляче настільки, коли вона бере груди, що я просто плачу і терплю, виходжу з вкладання і знову плачу. Починаю в ці моменти її ненавидіти і проявляти агресію.
Як швидко завершити гв? Бо годую зараз тільки 2 рази. Вдень і вночі, але вночі вона прикладається безліч разів.
Не можу вже так

Дівчата, в кого було. В малої другий день температура 39. Збиваю постійно, але щось напрягає, що жодного симптома нема. Може в когось було, що робити?

Девочки, нужна поддержка. За день выжимаю из себя по максимуму, как лимон. Бегаю по дому, как електровеник и все-равно ничего не успеваю. У меня правда нет и пол часа побыть самой.
До декрета и в декрете работала сммщиком и таргетологом. Буквально недавно еще был один проект, и по ходу хорошо, что уже был. Горюю над своей неэффективностью, ибо смотрю, что все курсы свои сделали, миллионы заработали, а я сижу в декрете и не могу распланировать ничего, придумать офигенно креативные идеи, та что там, не могу просто видео в тишине записать.

Бытовуха меня сжирает полностью.
Муж работает онлайн из дому, тоже устает, но не вкладывается в бытовую часть так, как я.
Может даже видео глянуть в ютубе или спокойно потянуть вейп. На него злюсь.

себя ругаю за каждую утраченную минуту, если решаю присесть и что-то посмотреть, чувствую себя виноватой. Виноватой, что устаю, что дел по дому никто не замечает, что не аффективна ни в чем.
У кооо так же? Как справляетесь?