Про пологи
23:00 - звучить тривога. Я починаю відчувати легенькі перейми. Зайшла в додаток, щоб відмічати регулярність і почала збирати речі.
Найбільше за все я боялась, що пологи почнуться вночі під час комендантської години (окрім того, що прийдеться їхати і пояснювати першому посту, що ми на пологи, так ще лікарка, з якою я домовлялась - не приїде, і прийдеться народжувати з лікарем на чергуванні. А я дуже хотіла до своєї🙏🏼)
І так, сідаємо в авто в 23:30, Міша з нами. Хлопці якраз встигають до комендантської повернутись додому🙏🏼
Приїхали в пологовий, мене оглянули і сказали, що потрохи починається пологовий процес. Я відпустила своїх і почала оформлюватись. (Перейми були не регулярними). Зателефонувала лікарці, вона сказала, якщо пологи так і не почнуться, подзвонити їй о 5:00 ранку.
Десь о 1 ночі дали відбій тривоги, мені періодично робили ктг, щоб бачити, як почуває себе малюк🙏🏼 перейми зникли взагалі. (Це насторожило лікаря, який був на чергуванні) ще й ктг періодично погано працювало, видавало не ту інформацію. Мене налякали операцією. Але я була впевнена, що все добре.
Близько 2 ночі я заснула і навіть виспалась до 5-6 ранку. Нарешті приїхала моя лікарка, ми зробили ктг, вона сказала, що все чудово🙏🏼 Вже близько 7-Ї ранку почались регулярні перейми. Відкриття 4-5 см.
Найголовніше в пологах - це дихання. Проживати всі перейми відносно легко - якщо ти правильно дихаєш🙏🏼
Розкриття для других пологів в мене йшло не так швидко, як зазвичай у всіх. Було прийнято рішення робити амніотомію (розтин плодового міхура). Після цього перейми вже стали достатньо болючими, і я вирішила, що хочу ставити анестезію (хоча за досвідом перших пологів - вона не допомогла зменшити біль).
Але, як виявилось, справа в професіоналізмі лікаря. Цього разу мені навіть вдалося поспати годинку/півтори🙏🏼 близько 15:00 анастезія потрохи почала виходити.
І тут починається найяскравіший період пологів😅 вже другий раз, я в щоці від можливостей жіночого тіла🙏🏼
Дихати. Дихати. І ще раз дихати.
Повне відкриття. Під час потуг я вже не відчувала болю.
17:10 - наше щастя в мене на грудях. Неймовірні відчуття (полегшення), що все позаду😁 а найцікавіше - попереду❤️
