Життя без чоловіка: легше чи складніше? Досвід мам
Часом розумію, наскільки простіше без чоловіка. У побуті, у батьківстві, у грошах, у тому, що розраховувати лише на себе зрозуміліше і стабільніше, ніж на іншу людину.
У вас буває таке?
Комментарии
Если у вас есть помощь, то нормально, а так без помощи тяжко самой
А я заметила, что когда его нет рядом, я очень собранная организованная, а когда он рядом часть мозга как будто выключается 😹и начинаю тупить. Типа перекладываю ответственность на него . Но ведь быть сильными тоже вредно всегда, нужно иногда себя и слабым полом почувствовать
Ну не знаю. Мне без мужа легче в плане готовки) но на себя одну я не расчитываю и не хочу. Муж закрывает одни потребности, я другие. Мы команда.
В родительстве тем более. Он для дочки невероятно важен, у них свои моменты, свои ритуалы
Это зависит от мужчины и от того, как выстроены отношения. Я не хочу даже представлять как бы я жила без мужа. Нет я бы конечно справилась, но он опора и поддержка буквально во всем. Конечно бывают кризисы, иногда ругаемся. Но вдвоем и родителями быть проще и бюджет крепче, и моральное состояние совершенно другое, когда с тобой близкий и родной человек с которым можно поделится буквально всем.
Мы полноценные партнеры и я регулярно себя благодарю, что не пропустила этого мужчину, хотя могла, ему пришлось долго меня добиваться. И благодарю его, что он добился
Це виключно від чоловіка залежить, нажаль часто одружуються жінки з побутовими інвалідами.
Я не уявляю навіть без свого як було б і не хочу, ми партнери і мені з ним ніколи не буває важко, це людина з якою мені легко і комфортно і фізично і емоційно і матеріально, людина яка закриває багато питань в моєму житті
Мне было бы легче без мужа. Теперь я это поняла уже точно! «Чемодан без ручки» как говорится.
А вообще все зависит от человека, который рядом.
2года жила без мужа,сначала с одним ребенком,потом с 2мя+тяжёлым лечением. В сентябре подаю на развод и просто считаю дни,когда он просто свалит в закат. Хотя,да,малым будет пиздец как тяжело,тк большинство вещей,к которым они привыкли теперь будут покупаться сугубо на праздники,ибо разница между 30+к и 12к+(если малую в сад возьмут,иначе 4к) и алименты-будет очень существенна
В мене було так, думала розлучатися. Але чоловік змінився, щоб мене втримати. Тепер в нас чітко розділені обов'язки і я розумію, що якщо ми житимемо окремо, його частина ляже на мене і мені цього не дуже хочеться) Тому 💯 все дуже залежить від ставлення людини!
Думаю багато залежить від людини поруч і в цілому погоди у сімʼї . Я без чоловіка можу дуже добре справлятись, але з ним мені легше. Можливо тут ще грає роль, що ми перестали нарешті змагатись «хто більше втомлений» і в якомусь синхроні або одні справи разом робимо, або один одного підхоплюємо в побутових питаннях. Зараз ми дуже сильно втомлюємось на роботі, тому мене це підтримує. Плюс дуже великий шматок фінансових витрат закриває саме чоловік у нас і я навіть не лізу туди
У меня такой муж, что всегда легче с ним, чем без него. Хотя я прекрасно могу справляться сама.
То Вам просто з чоловіком не пощастило, як і мені по правді кажучи)
Возможно, зависит от мужчины, который рядом с Вами.
Мне нет, муж большую часть быта берет на себя. Закрывает очень много вопросов. Поэтому мне точно без него сложнее. Да и морально без него мне плохо.
Я два роки жида окремо після початку війни, коли вивезла малого і мені було дуже складно. Можливо через вік дитини, йому було 13 місяців і мені з ним на руках треба було організувати життя від документів до пошуку квартири і тд. І все було лише на мені
Я заміжня, але живу без чоловіка. Він в морі, і 3 2021 року в Україну не заїжджає. І так, мені так набагато простіше.
Я думаю, це залежить від вас та від людини яка поруч. Для себе я теж зробила такий виснавок- я мабуть просто не сімейна людина, адже в навіть дуже комфортних відносинах, де чоловік повноцінний партнер, розділяє обов'язки та фінансує- мені все рівно не комфортно.
Відносини це робота з двох сторін, де кожен повинен мати свої обов'язки, потрібно розмовляти та домовлятися, шукати копроміси...
Але коли мешкаю сама з сином і псом- відчуваю свій дзен. Коли була у шлюбі, не розуміла чому я не счастлива, що зі мною не так? А зараз все більше бачу жінок, котрі цільово обирають залишитися без чоловіка і жити самостійно своє чудове життя. Найважливіше як ви себе відчуваєте в тій чи іншій ситуації, чи комфортно вам самій. Хтось сумує за людьми, а хтось за тишою