В який момент я пропустила… що зараз я говорю до дитини, прошу її шось перестати так робити, а вона ігроруючі, продовжує робити те, що хоче!?

Як ви з цим справляєтеся!? Звертаєтеся?
Я покійно поясню, не бий палицею по полу в квартирі, внизу живуть люди… а вона наче мене не чує. Хочеця підійти і дать піздюлін, тоді 100% вся увага буде на мені, і дитина точно мене чує. Але я не хочу таких відносин, не хочу теж Кричати. А коли я до неї говорю нормальним тоном пояснюючи, складаєця враження що я їй до одного місця. Тонка грань, и в одну сторону і в другу… ми з чоловіком в ступорі