Доброго дня!
Дівчатка,треба ваша порада
Донечці 3,6 років, пішли ми в садок 2 тижні тому, вона сама хотіла і просилась до діток довго,тому пішли.
Перший тиждень все було добре, подобалось, плакала,але не істерики і т.д.
Зараз не хоче іти взагалі, зі сльозами, криками, весь час в садочку(3 години) питає коли мама прийде(
Але я так зрозуміла,підхід вихователів як до дорослих дітей, вони все повинні робити самі,одягатись,туалет і т.д., слухати кожен наказ
Коли я малу запитала,чи жаліли ії,коли плакала, сказала що ні, тільки казали мама скоро прийде
Тобто ніхто не зацікавлен в тому,щоб допомогти дитині пройти адаптацію, при тому що 2 вихователя(55-60років обом), а дітей 8-10 ходить
Напевно,будемо шукати новий садок
Чи може то я так реагую сильно, і це нормальна адаптация,у всіх так(
В понеділок вона всі 4 години плакала,я прийшла забирати, у них був обід, я чую що моя дитина їсть плаче та кашляє,бо давиться,ніхто не допомогає нічого. Ще декілька годин вона не могла відійти від плачу, всхлипивала весь час
Такой подход увы распространён в садах((
В нашем саду есть и такие воспитатели, и совсем другие. Нам повезло к счастью.
Все плачут при адаптации, но не так как вы описываете. Если все действительно настолько плохо, то конечно это не норм.
Попробуйте перевестись в другую группу или другой сад.
Что-то не так, у нас была адаптация слодная в одном саду, только из-за того, что двери в туалет не закрывались, и к ней забежал мальчик. Из-за этого терпела не какать там, случились запоры. Но как только я узнала о такой проблеме( она не рассказала сразу). Мы с воспитателями решили этот вопрос
Я міняла садочок, бо було таке, що ми доходили до садка дитина умоляла, йдемо додому, каже ножки не йдуть, приходила за ним а він кожен день сидів на стульчику😭 як я потім з'ясували це таке наказання було, сидіти окремо на стульчик, в туалет боявся ходити, бо там було світло завжди вимкнено. Перевела в інший садок, логопедичний так вихователі в шоці були яка напугана дитина в садку була,зараз сам проситься, йде з радістю у нас сама добра вихователь, навіть собака є в садочку🤗
у меня другая ситуация. ребенок идет в сад с удовольствием(ходим с сентября),но только заходим в раздевалку-истерика🙄 может зайти в группу спокойно только с воспитателем,если видит няню-истерика ×10🙄 она ее просто боится,бо та вечно орет,бывает как скажет-даже я в шоке(фразу,которую сказала малой- тебя мама тут забыла-сказала даже мне,хотя я даже забрала раньше).подошла к заведущей-перевели в другую группу, бо на няню дохера жалоб и уволить ее не могут(нет людей)🤦🏻♀️
У нас частный сад, на 10 человек в группе воспитатель и няня. Сколько вожу ребенка, а это почти 2 года, никто не орал, если ребенок начинает плакать, его сразу берут на руки (ясли) или просто сидят с ним успокаивают. Сын пошел в 2.2, в первый же день уложили на сон, со второго дня ходит полный день. Было конечно не хотел идти, но скорее из-за того, что утром надо вставать, одеваться, а так никаких проблем не было
Саме через таке відношення до дітей я віддала дитину тільки в приватний садочок. Так, в державних теж бувають виключення. Але це саме виключення.
У нас прекрасні вихователі, які дітей реально на руках носять в період адаптації. Я взагалі не бачу щоб діти там плакали коли батьки їх приводять та йдуть. Навіть наймолочші не плачуть. Дуже комфортно та гармонійно все. І це не коштує як крило літака.
Я взагалі не розумію як можна не заспокоїти дитину, коли вона плаче. 4 години не реагувати на дитину - це зашквар. Ніколи не повела б туди дитинку у другий раз.
Ні, не нормально, шукайте інший де хороші вихователі, від них дуже залежить адаптація