Дівчата, привіт 🙋♀️
Хочу спитати матусь дуже ніжних хлопчиків чи проходить це з віком чи це треба допомога від психолога чи може допоможе якась секція.
Якщо більш детально то син плаче коли щось не виходить, дуже часто, соромʼязливий , тихий , спокійний хлопчик, часто ображається.
Я багато розмовляю з ним, пояснюю , говорю що люблю його. Раніше ми ходили на футбол але припинили через такі реакції, кожен раз плакав якщо щось не виходило.
Цього року нам в перший клас і я дуже переживаю , щоб така його реакція на різні обставини не вплинула на його подальше життя і на його самооцінку.
Буду дуже рада якщо ви поділитесь своїм досвідом. Всім тихої ночі
Комментарии
Дуже дякую! Я чесно так і думала бо я бачу, що він нагадує мене в такому ж віці.
У него есть отец?всмысле вы живете полной семьей?
Так , родина повна але характер більше мій ніж чоловіка.
@kathyireland, оставляйте чаще с мужем малого,мой совет,у меня старший ранимый но все время с мужем и на бокс ходит,по крайней мере с кем поведешся того и наберешься.с другой стороны нельзя ломать характер человека .тут надо золотая середина.просто как мать не потакайте,пусть сам застелает кровать,делает зарядку,сам разогреет еду,сделает вам чай,бутерброды.макароны пусть сварит сам.ну я такое с малым делаем.
Це в мене такий кавалер. Але це його характер. Зараз він вже не плаче, але образливість все одно залишилась. Швидко відходить дуже. Але я його вчу і здачі давати, і сказати коли щось не так як йому подобається, вчу щоб вмів за себе постояти. Бо боялась, що буде дуже підпадати під чужий вплив. Але зараз, вже він на власному досвіді починає розуміти, що, як і до чого. Коли пожалітись, коли образитись, коли просто піти, а коли і сказати щось. Він у вас не рак випадково по зодіаку?)
@natali.yakushyna13, так, розумні, швидко все улавлює, з компʼютером і програмами на ти) І що ніжні, то це 1000000000%. Він мені, ну не знаю, напевно більше 30 разів на день, що каже як любить мене)
@natali.yakushyna13, я теж можу сказати за свого що розумний, багато знає і чудова памʼять але от такий ніжній, сентиментальний хлопчик.
Ну я б радила до психолога, бо у мене племінник такий то перший другий клас це було жахливо, його діти ображали…. Потім трішки попрацювали з психологом і зараз 4 клас парень чудовий, ходить на шахи
Я психолог і мама. Скажу спочатку як мама: у нас теж була така історія.
Скажу тепер як психолог, така історія була бо він забрав мої пантерни поведінки. І я довго їх не усвідомлювала. При чому я не боялась помилятись, я скоріш не робила те де боюсь помилитись. Це стосувалось не всіх сфер життя, а лише декількох, тому я і не розуміло, що в мені то є🙈
Як тільки я пропрацювала це в собі, то своїм прикладом по троху навчила дитину.
Ми прям разом робили помилки. І я дозволяла собі і йому робити не ідеально, головне пробувати. І ще дуже батько грає роль. Бо з 5-6 років чоловіки показують, як працює цей світ. В них часто починаються ігри типу бородьби, вони вступають в спори і тут жінка має відсторонитися. Бо так дитина вчиться вигравати та програвати і взагалі боротись ( не фізично, хоча іноді і фізично 🤣)
До психолога звернутись можна, бо у вас може бути своя історія. Я зверталась до колег, бо коли я мама, я зовсім не психолог 🤷🏼♀️