Як поділити любов між двома дітьми?

Любовь не делится, она приумножается

Вас обрала одна душа бути вашою дитиною. Тепер друга душа знову обрала вас. Це благословіння. Ви все відчуєте пізніше. Може навіть коли другій дитині буде пару місяців чи пів року, але зрозумієте самі як це і що це. Наші слова вам будуть зараз зайві.

Буде важко, але материнське серце ладне любов примножити, і нічого не ділити 🙏

Все время говорю ,что мое сердце поделились на две части , только одну часть я люблю на 9 лет дольше,а не больше

Я старшого люблю однією любовʼю, молодшого по-іншому, але кожного дуже сильно…. І це нормально

Різні діти, різні темпераменти, у різний час були народжені, вашої любові вистачить і на пʼять дітей. Але вона не буде однаковою

Сердце мамы становиться больше и хватает любви на всех ☺️

Все у вашій голові ) якщо ви відчуваєте якусь провину , тоді приділіть більше часу донечці ( помалюйте разом, сходіть в кіно , пострибайте на дивані і побийтеся подушками, потанцюйте, подурійте). Побудьте теж дитиною ) . Це допомагає позбавитись таких відчуттів . І по досвіду знаю , скільки б в родині дітей не було і якого б віку , їм завжди буде мало уваги . Це нормально . А любов сама по собі автоматично розподіляється на всіх , як тільки народжується ще хтось в родині ) Мамське це нутро , якось само відчуває кому скільки уваги потрібно в цей чи інший період ) Я б краще задумалась де тепер тримати всі речі всіх членів родини , бо це перша проблема і гємор, коли відбувається поповнення ))😅👌

Дякую дівчата,буду працювати над собою❤️🫶🏼❤️

Любов не треба ділити. Донечки залишиться стільки ж любові, як і було. Для молодшої дитинки з'явиться додаткова велика любов, ось побачите)

От увагу важче розділяти. Але тут не варто намагатись поділити порівну, а ділити за потребами діток.

Я могла фізично щось робити з молодшою, при цьому розмовляти і гратись зі старшим. Так, це все не легко, але мусимо справлятись)) Різниця у вас хороша.

Якщо є допомога, обов'язково користуйтесь.

Донечці теж пояснюйте, що любові до неї менше не стане. Є книга дитяча мила "Кишеня повна поцілунків" на цю тему як раз, можете почитати разом.

Ну і найголовніше, як ви себе налаштуєте, які думки будуте транслювати, так і буде сприймати доня. Тобто можна транслювати думку "ой, бідненька, тепер їй мене і любові буде недостатньо", а можна "як чудово, що тепер у доні з'явиться братик або сестричка, вона буде любити його/її, допомагати доглядати, згодом гратися, вона справиться з ревнощами, я її підтримаю і тд"

Любові вистачить на всіх, а от часу старшій залишиться значно менше. І тут вам обовʼязково потрібна допомога когось - чоловік, бабусі, рідня, няня…. Щоб можна було залишити манюню з ними і провести час зі старшою - сходити на прогулянку, погратись, почитати казку і тд.

І головне готуйте старшу до появи ще однієї дитини - розказуйте, візьміть на УЗД, пояснюйте что вона тепер буде старша сестра, що манюня буде потребувати більше вашої уваги як і вона колись.

Складніше буде вам і до цього також потрібно бути готовою - з часом для себе, з відновленням ресурсу і контролем емоцій.

У вас все вийде!

Я теж дуже хвилююся, як це все буде. Він мене до тата ревнує, дуже сподіваюсь до сестрички ревнувати не буде. Боже дай нам всім мудрості

Любить будете обоих, а вот внимание свое и время разделить поровну будет тяжело либо невозможно. Кому то чуть больше будет доставаться

Боятися «ділити любов» - нормально. Діти ж - вони унікальні. І це просто дорослі, які ще не виросли. У Вас в житті є люди, з якими Вам легше. Є люди, з якими складніше. І перших любити легше.

Тому я б перефразувала з «дітися любовʼю» на «проявляти/показувати любов». Бо любові буде достатньо, а от сил і терпіння може стати менше…

Старша точно буде ревнувати. Причому не одразу. Але при цьому у неї може проявлятися самоагресія, якщо випадково зробить молодшому боляче. В якийсь момент вона почне гратися в маленьку: можливо, попросить груди, або дурника, або може почати частіше проситися на руки…

Період у старшої дитини називають «детронізацією».

Одна психолог сказала: якщо дитина у вас питає кого ти любиш більше (в плані мене чи сестру), ніколи не кажіть «однаково», бо тоді діти будуть намагатися повторювати одна одну. Якщо одна йде на руки, друга теж ТЕРМІНОВО хоче. Мало того, вони виштовхують одна одну з рук.

Пара найкращих для мене порад була: ви не можете змусити їх любити одна одну, але ви можете навчити їх поважати і помічати одна одну, а також створити для них багатий банк спільних спогадів.

А друга: родина - це перший тренажер соціальної комунікації.

Після пологів старша почне здаватися дуууууже великою, але постійно собі нагадуйте, що їй ТІЛЬКИ 3 і не очікуйте більшого, хоча буде дуже хотітися сказати «ну тобі ж вже…! Але ж ти старша!» так їй ВСЬОГО 3! І навіть не «майже 4!»

Не вимагайте від себе більшого в плані «я не повторю тих самих помилок!». З одного боку це реально, а з іншого, подеколи навпаки прощаєш себе за все зроблене, бо ми живі істоти і теж втомлюємося.

Головне, ВИ маєте бути впевненими, що не зрадили доньці. Поки є час - працюйте над цими почуттями, інакше передасте їх старшій і буде важко.

Вас обрала одна душа бути вашою дитиною. Тепер друга душа знову обрала вас. Це благословіння. Ви все відчуєте пізніше. Може навіть коли другій дитині буде пару місяців чи пів року, але зрозумієте самі як це і що це. Наші слова вам будуть зараз зайві.

Буде важко, але материнське серце ладне любов примножити, і нічого не ділити 🙏

Ой, такие же мысли посещают сейчас

Дуже знайома картина )

В мене ще й різниця більша, то я взагалі з розуму сходила, як же так, моя бусінка, яка була до цього моменту єдиною дорогоцінною в моєму житті, тепер буде мати конкурентку? Вона ж образиться! А мале? Чи зможу я полюбити так само, як свою першеньку?

Ой Боже, я прямо страдала і плакала від цього. Ну дурне, що ти зробиш )

Все буде ок, навіть про це не думайте. Материнське серце все вам розкладе по поличкам)

Дуже важко! Я думала це буде легше, але це дуже важко.

Любовь не делится, она приумножается