Хто завів котика? Ваші враження та емоції

Я люблю животных, но это ответственность, как дети. И уехать куда то проблематично. Поэтому не хочу никого брать домой пока. К нас была кошка, не помню по времени сколько, отдали знакомым. Я не готова была)

Наш кіт зараз у родичів живе

Зараз, іноді сумую, але як згадую про вічний запах аміаку , то іноді радію що він не з нами 😅

Ну і як будь-яка тварина, це вічний головняк, куди його діти, коли треба кудись поїхати

Не шкодую, підібрала її на смітнику в 2018 році. Найрозумніша кішка з усіх, без промахів ходить на горщик, їсть все що даси. Самостійна, не потребує уваги 24/7. Меблі не шкрябає.

Ласкава, але рідко дає себе гладити. На дитину не агресує.

Єдина складність з якою зіштовхнулися за ці роки це пошук орендованої квартири. Це дійсно дуже складно, маючи ще дитину 🫣

Не шкодую, але інколи буває, що тваринки тяжко хворіють, як от мій кіт зараз і це дуже важко морально і вимагає великих сум грошей

Ну нет, как можно жалеть о том, что больше всего любишь.

Я в детстве всех котов домой тащила, мама не одабривала и выгоняла их, хотя убирала, кормила я.

Вышла замуж и буквально через год подобрали с улицы котенка.

Если надо было нам в отпуск, то свекровь на неделю у себя пережерживала, у них тоже кошка ( вот только лет пять как померла. Кошка, не свекровь)

Через пару лет родился ребенок. Кот не обижал. Да и сейчас с тремя детьми кот лояльный.

Жили и на съемных квартирах, и в своей, и у свекрови жили, и в частном доме был, и с начала войны с нами заграницу переехал.

Так как котенок был уличный, то приучали к горшку. Ходил нормально в наполнитель, в другие места не гадил. Потом убрали наполнитель и приучили ходить в пустой горшок. Сейчас бегает на улицу 😀 крайне редко когда на горшок ходит.

Мебель не дерет. Кастрировали. Чипировали. Лечим. 9 лет коту и уже проблемы начались с почками, печенью.

Не знаю о чем тут жалеть - любим его все.

Ну це таке питання, на яке немає однозначної відповіді🤣

Інколи шкодую, коли він своєю шерстьою🙃 наблює на килим і накакає мимо лотка. Але більше часу все ж таки він мій "любімінькій синочок". Діти його дуже люблять, спить з ними завжди.

Але все таки ви маєте всі плюси і мінуси взвісити перед тим, як завести кота. Можливо, треба буде тоді вам його привчати до лотка, каструвати, прибирати за ним і т.д. Тому вам треба добре обміркувати чи готові ви до того, що кіт це не тільки радість.

Жалею. Но. Мы не завели,а муж два года назад подобрал у подъезда кошечку. Хотя терпеть котов не может. И ещё один прибился. Я их не вывожу. Бесят ужасно. Спасает то,что они уличные. Живут в бане,кушают там(корм или домашнюю еду),гадить на улицу ходят или в лоток(по погоде). Всё. На этом мои с ними отношения заканчиваются.

Я больше люблю грызунов. Мои животные это крыски, кролик и ещё амадины.

Шкодувала 🙄 розумію що так не можна але через 1.5 роки поїхав котик до моєї бабусі,бо він то з вікна разом з москітною сіткою вистрибнув (з 6 поверху 🫨),то вчепився мені у повіку, я думала без ока залишусь, то ходив в туалет на подушки, я тупо шкодувала кожен день про те що завела 😩

Я пожалела в итоге. Поняла,что не могу все таки жить с животными,к сожалению. Кошечку отдали,но не из-за этого,у дочки проявилась сильная аллергия на шерсть.

Дочка просила очень, я была против, это ответственность, но ее 10 лет подарила, но я против шерсти,купили сфинкса, сейчас души а ней не чаем

Мне кажется когда есть сомнения то не стоит заводить животных 🤷🏻‍♀️

Я их просто не завожу, они сами меня находят, 4 кота в доме, все пришли с улицы и решили жить со мной😅 Я просто трачу больше денег на содержание и ветеринарию, но никогда не задумывалась о сожалении, но я обожаю котов и готова приютить всех🙈🤣