Останнім часом, в момент сварки із своїм чоловіком мені постійно приходить розуміння того, що я не хочу із ним жити… більше всього в цьому мене напрягає те, що я не розумію чи це є миттєве бажання через образу, чи просто вже дійшло до точки кипіння… постійно є нерозуміння, як можна свою кохану, рідну людину намагатися словесно задіти/образити?! Я можу чоловіка образити словесно в тому випадку, коли в мою сторону пішли образи, типу це ефект бумерангу, ну така в мене дурна натура, але щоб я сама почала таке робити… ніколи… бісить мене останнім часом ці повищені тона при сварці, ці образи… просто фу… хочеться кинути все об землю і звалить в туман…
То встані « все добре» без сварок вас також будуть навідувати думки про розлучення
Якщо таких немає то це все емоції в моменті