Мами, у кого дітки холерики?
От як ви з ними живете?
Який підхід у Вас до виховання?
Я вже просто не вивожу…
Старший син це постійна бомба…
Таке враження, що криза 3 років у нас на все життя. Багато психів, істерик, плачу. Постійно купа емоцій, скажена активність.
К порадам не прислуховується, завжди впевнений тільки у своїй думці. Ніколи не зробить щось, що не подобається.
На фоні молодшої (яка нуууу дуже спокійна) це занадто контрастно для мене. Всю мою енергію та ресурс зʼїдає саме син.
Лучший комментарий
В мене малий такий. Краще скажіть, як ви на 2гу дитину погодились😁
Комментарии
З 5 років ходимо до психолога. Спочатку в Україні, а зараз тут. Так як живемо за кордоном, для адаптації (як на мене)- це потрібно. Взагалі мені здається що у теперішній ситуації ми всі потребуємо психологів- як діти так і дорослі. Психолог це людина не з родини і дуже часто дитині простіше розказати щось, тим паче коли дитина знає що психолог "не розкаже" мамі, а тільки допоможе у вирішенні проблеми чи ситуації
Трохи не в тему, але Ваше виснаження я дуже розумію - в мене така мама - холерик.
Це неймовірно важко. Спілкування відбувається щодня. І я реально не чую своїх думок. А ввечері я вичавлений лимон.
В мене мозок на місце стає тільки як вона або я у відпустку на пару тижнів їду. Я й повчитися чомусь, і відпочити, і за собою доглянути встигаю.
Зараз думаю, якщо в молодшої буде бабусин характер - ото буде мені халепа))))))
У меня двое таких ,поэтому нормально)) не представляю спокойных детей))
А хто у вас діти по гороскопу з цікавості 😊
@anka_de в мене донька теж рак. Доволі спокійна як удав була з малечку.
Как не посмотрю вокруг, так у всех дети такие тихие и послушные. Думала, что только у меня неадекват. Спасибо всем, кто написал свои истории
Я вас розумію,у старшого характер просто 🤯,мені іноді здається, що я скоро зійду з розуму 😔Не знаю ,що робити і не знаю ,що вам порадити👀
Я можу тільки поспівчувати, в мене те ж саме 😂 Тільки менша теж активна, але не холерик
І в нас так. Це дуже важко. Втихомирює трохи режим, багато прогулянок, мінімум мультиків і солодкого. Мені допомогає думка: "я ні в чому не винна і це пройде". Ну і втішає, що в порівнянні з тим, що було раніше мені зараз легко! Сподіваюся, і надалі буде тільки краще🙏 Моя така вимоглива була з народження, ми працювали з психологом (допомагає, до речі) відвідували неврологів, я перечитала тонну літератури і передивилася сотні психологічних відосиків і все одно часом почуваю себе безсилою перед свою 6-річкою. І часто задаюся риторичним питанням: якого біса?!🤣
@anka_de я після декрету почала викладати діткам і тепер можу знайти підхід до буууудь-якого характеру і розумію і приймаю всі емоційні приколи. Я стала сильною, витривалою, максимально терплячою і гнучкою, бо на таке виснажування жоден роботодавець не здатен, жоден чоловік, жодна істота... Тільки власні найкоханіші і найдорожчі в світі дітки!🤣🤣🤣
У дочки непростой характер, нечто холерическое точно есть. Очень упертая, в последнее время если я пытаюсь ее шантажировать (знаю, что неправильно) у нее не работает, она ещё хуже делает
У меня сын такой же. Я живу как на пороховой бочке.
Обращалась к психологам, покупала курсы, читала книги и слушала лекции по детской психологии. Теперь много знаю о детской психологии, но применить это все к своему сыну я увы не могу 😭 у него все наоборот, большинство методик не работают. Конечно польза от этого всего есть, но это требует моего ПОСТОЯННОГО ЕЖЕДНЕВНОГО И ЕЖЕМИНУТНОГО ресурса, контроля, вмешательства и реакции. А я уже таааак устала и задолбалась, что к меня этого ресурса нет, он давно в минусе, поэтому снова все слетает(
@anka_de Я про пубертат стараюсь не думать,а вот про школу я уже боюсь 🙈
Они ещё такие умные, даже сейчас на любой аргумент, у него есть контраргумент, а что будет дальше не представляю 🙈 Теперь фраза из детства "я ему слово, а он мне десять" стала моей фразой 😂
@katrina_kate, вот нарыла инфу у одного психолога, касательно родительского авторитета. Почитайте, интересно. У ребенка есть свое мнение, он может и даже нужно ошибаться на своих поступках, но при этом родительский авторитет тоже важен, но его влияния падает постепенно (как раз, когда в школу идет). Короче, еще тонны книг предстоит прочитать на эту тему. Сил нам и терпения.
@anka_de Да, сил и терпения это то что нам нужно) 🙏
И у меня любимая и долгожданная дочь такая же! Очень тяжело др сих пор! Вчера плакала уже рядом молча от её неконтролируемой затяжной истерики, которую я никак не могу переключить! И так все наши 3 года уже.. уже надежда угасает, что когда то выровняется , и станет хоть немного легче!🙃
У вас еще пока возраст -самый пик кризисный. Может, дальше будет легче.
@anka_de эх, у нас такое с рожления! И спим поверхностно и плохо до сих пор! И тоже, вся моя энергия и силы остаются с ней!
Ну, я б порадила психолога дитячого. Я от вже пів року ходжу до психологині і мені прям дддууууже зайшло. Іноді навіть здається що це як магія якась, її поради як діяти і вправи - але дуже дієво і працює. Не скажу що мій син холерик, але характер теж не з легких. І головне що його "вредна" поведінка спричинена моїм "недосконалим" вихованням і діями. Я уникала конфліктів, намагалась максимально все щоб було добре і його світ робила ідеальним. Але це виявилось марним, бо коли він стикався з неідеальністью світу - сердився. :)
Тож раджу психолога, там ви знайдете відповіді на всі питання взаємовідносин з сином.
@anka_de поведінка дитини корегується Вами :) поступово. Тобто психолог мені каже чому так відбулося, чому син так відреагував, аналізує мою реакцію, приблизно каже що буде в майбутньому якщо так продовжувати - і якщо мене не влаштовує - дає рекомендації як реагувати, чи що робити в схожих ситуаціях щоб поступово вплинути на них і допомогти дитині їх пропрацювати.
Щоб дитина згідно свого віку отримувала той досвід який знадобиться в майбутньому, проживала необхідну емоцію і т.д.
@anka_de але це звучить легко, та на ділі дуже важко. Багато роботи над собою. Тобто починаєте роботу над собою і не відхиляєтесь. Типу поспішаєте і треба крикнути на сина і бігти- але ви заспокоюєтесь і завжди на крок попереду в усіх ситуаціях. На крок попереду істерики, на крок попереду сварки. Складно, важко, стресово. Але коли бачиш результат- то в шоці і виглядає як щось магічне))
P.s. мій шляг почався тому що син, під час істерик, царапав себе, собі обличчя. Тобто шкодив собі. І я не знала як це змінити. Психолог допомогла :) і коли я побачила результат, я повірила в неї і продовжила працювати далі. Питань багато, нюансів. І купа моїх помилок, хоча я вважала себе ідеальною люблячою мамою яка кружить синочка.
@zinchenysh, дякую дуже! Корисно. Візьму на озброєння. Бажаю Вам легкого шляху та щасливого материнства)))
Дуже знайомо. Ви не виключали в нього рдуг? Бо мій такий же як ви описуєте, але нам кілька спеціалістів не підтвердили рдуг, сказали це його особливість темпераменту і характеру🙄
і що мені з цим робити не ясно, реально всю мою енергію забирає і під вечір я виснажена як лимон
Боюсь наважитись надругу дитину, а раптом така ж буде 😁
Почитала щойно про симптоми, наче не має такого. Не бачу поки якихось відхилень для такого діагнозу. Саме характер у дитини такий. Впертість, самовпевненість, історичність
@anka_de, а як ви можете відрізнити характер від порушень?
В мене малий такий. Краще скажіть, як ви на 2гу дитину погодились😁
😂😂😂Малому було рік, я тоді ще не уявляла що буде таааак😅
У меня сын такой же. Я живу как на пороховой бочке.
Обращалась к психологам, покупала курсы, читала книги и слушала лекции по детской психологии. Теперь много знаю о детской психологии, но применить это все к своему сыну я увы не могу 😭 у него все наоборот, большинство методик не работают. Конечно польза от этого всего есть, но это требует моего ПОСТОЯННОГО ЕЖЕДНЕВНОГО И ЕЖЕМИНУТНОГО ресурса, контроля, вмешательства и реакции. А я уже таааак устала и задолбалась, что к меня этого ресурса нет, он давно в минусе, поэтому снова все слетает(