Дуже вам співчуваю😓
Коли я була вагітна донькою, померла бабуся, то мама заборонила мені приїжджати і я розуміла, що так буде краще, тому мене не було на похоронах💔

Почуття провини не відчуваю, бо я знаю, яка чутлива до такого, стрес був би неабиякий, а я і так постійно нервувалась.

Тому дивіться по собі, як відчуваєте, такі робіть

Залежить від вас, вашого морально стану і стресостійкості
Я б їхала, але то я

Прийміть найщиріші співчуття і дякуємо вашій родині за невимовний внесок, за Героя!

Робіть так як вам хочеться. В мене на 7 місяці помер мій папа, я допомогла мамі все організувати і підготувати, мамі було так погано і боляче що я навіть в морг їздила, а що робити. Дуже сумно було, плакала. Але на прощання приїхали старі друзі папи, студенти його, різні люди і всі співчували, розказували як його любили і поважали, різні історії їх з молодості , спогади. Було дуже класно і я рада що всі ті люди розділили ці спогади зі мною. Ні на мить не сумнівалась що буду з татом до останньої миті тут і проведу.
Це життя.

Сочувствую вам. Я не поехала с малой на похороны свёкра, и теперь я его реально помню как живого, а не мертвого (даже отлавливаюсь, иногда кажется, что вот он сейчас зайдет в дверь)

Очень вам сочувствую 🫂 только вы знаете как лучше. Если чувствуете, что хотите попрощаться- идите. Если думаете, что не выдержите - лучше не нужно.

Я бы не шла. Срок опасный, нервы ни к чему. Запомните его таким, какой он был, а не на похоронах

Я вам очень сочувствую.Когда умер мой дедушка,любимый,для меня как папа был,я была где-то на вашем сроке,меня не пустили на похороны,даже не пустили его увидеть

Если вы впечатлительная, лучше не надо. Зрадой не будет. Все поймут. Родите и сходите на кладбище.

Мои соболезнования 😞