Уколы детям: когда они нужны?

Чи можна виростити дитину і не зробити їй жодного уколу?

Наведу приклади:

- у дитини пневмонія і призначили колоти антибіотик;

- у дитини віком 4 місяці атопічний дерматит. Зробили посів молока у мами, виявили стафілокок. І мама, і дитина отримують внутрішньом'язово уколи цефтріаксону;

- у дитини висока температура і дитині укололи анальгін+ношпа+димедрол;

- дитини пієлонефрит і малюк отримує антибіотик внутрішньом'язово;

- аналізи крові з вени та капілярної крові (з пальчика) "на всякий випадок", або "щоб було спокійніше".

Таких випадків - безліч.

Деякі з них тупі і безглузді. А деякі історії вражають невиправданою жорстокістю.

Коли укол дійсно виправданий:

👉Вакцинація. Нажаль, лише вакцина від ротавірусу та краплі від поліомієліту є видами вакцин, котрі вводяться без уколу.

Решта вакцин може подіяти лише при введенні підшкірно або внутрішньом'язово.

❗Зверніть увагу: в сідницю жодна вакцина не повинна вводитись! Це чітко описано в інструкціях і протоколах. Але досі, нажаль є історії коли дитині вакцину кололи "в попу".

Вакцина повинна потрапити в м'яз. При введенні в сідницю є велика ймовірність потрапляння речовини підшкірно, недостатньо глибоко. І вакцина може не спрацювати.

👉Вітамін К для новонароджених.

Це рятує життя, бо захищає від кровотечі. Не відмовляйтесь від вітаміну К в пологовому будинку.

👉уколи виправдані при лікуванні пацієнтів у важкому стані. Коли є блювання, порушення свідомості, кровотеча, сильне зневоднення що потребує введення рідини внутрішньовенно.

Тоді потрібно поставити катетер в вену і вводити ліки цим шляхом.

👉Досить поширеним призначенням є укол осетрону для зняття блювання. Можливо, це виправдано в невідкладних ситуаціях. Але є випадки, коли блювання повторюється, бо дитину неправильно напувають рідиною. (Як правильно - мабуть, напишу окремо більш детально). Про блювання при "ацетоні" є окремий текст. А від ротавірусної інфекції - найпоширенішої причини діареї та блювання у маленьких дітей - краще завчасно вакцинуватися.

👉Надання невідкладної допомоги.

Укол адреналіну при анафілаксії або важкій алергічній реакції. Або знеболювальне, наприклад.

Що з антибіотиками?

👉При лікуванні інфекцій у дітей до 2-3 місяців, якщо дійсно потрібен антибіотик - його доведеться вводити внутрішньовенно через катетер. Бо препарати в суспензії дозволені для використання не з народження.

Але знову ж таки: це не уколи в сідниці немовлят.

👉Антибіотики в суспензіях чи таблетках мають такий самий ефект, як і антибіотики в ін'єкціях.

Отит, пієлонефрит, неускладнена пневмонія можуть бути вилікувані амбулаторно і без уколів - в переважній більшості випадків.

👉Правильний вибір антибіотику. Є тема - починати одразу з цефтріаксону в ін'єкціях. Хоча при багатьох поширених типових інфекціях стартовим препаратом є амоксицилін. Або азитроміцин. Або якщо і цефалоспорин, то у вигляді суспензії для прийому всередину.

👉Точно не варто:

- колоти в сідниці гомеопатію, ехінацею, імуностимулятори від ГРВІ;

- лікувати бронхоспазм чи стенозуючий ларинготрахеїт уколами но-шпи (не діє);

- колоти но-шпу при лихоманці (не діє Но-шпа на температуру і холодні кінцівки теплими не робить!);

- колоти димедрол в будь-якому випадку не варто;

- колоти вітаміни "для укріплення організму" та "підняття імунітету".

Є такий вид фобії - страх болю (альгофобія), страх уколів (трипанофобія). Інколи ці страхи настільки сильні, що не дають людині звернутись до лікаря коли це дійсно потрібно. Наприклад, страх піти до стоматолога, бо буде боляче і уколи. Або при вигляді голки і шприца людина непритомніє. Або дорослі стають антивакцинаторами, щоб врятувати дитину від ін'єкцій.

Є випадки, коли укол потрібен.

Але дуже багато ситуацій, коли діти страждають даремно.

Бережімо наших малят))

Автор тексту - педіатр Лідія Бабич.

Текст призначений для загального ознайомлення з проблемою. Текст не замінює прийом у лікаря.