Добрий вечір, дівчатка як ви реагуєте на те що ваші дітки можуть сказвти "Я тебе не люблю". Звісно що це було під час істерики, що це було на емоція. Зараз йому 4,4. Звісно я сильно засмутилась, розридалась, бо останні дні фізична біль була і все тримала, а тут ще це. Я себе корю за те що не правельно виховую його і багато іншого роблю не так, але ж я не сама погана мама в світі, стараюсь дати що можу. Чому так?¡
МухаМама сына (4 года)
Емоційно ніяк не реагую, бо воно ще не все розуміє і ляпає шопопало, шо почує.
Після того, як в нього стихне образа, то можу сказати, шо я його люблю і буду любити завжди, не дивлячись ні на що.
Как-то так
ЗлатаМама дочки (6 лет)
Моя може таке на емоціях видати і мені не образливо. Я кажу що я її люблю і на тому все, даю час щоб пережила ті емоції і питаю чи хоче вона побути на самоті або її треба обійняти.
Светлана НепостаеваМама двоих (2 года, 7 лет)
Не приятно это слышать конечно ( было уже такое но я думаю что в этом возрасте когда и психи и что-то хочет это ребенок говорит специально когда ему что-то запрещается
КсенияМама сына (5 лет)
Было такое. Отвечала, что я все равно его очень сильно люблю, и знаю, что он так сказал, потому что обиделся, рассердился, а на самом деле любит, что все хорошо - можно сердиться и все равно любить друг друга. Что я тоже бывает сержусь на него, но всегда-всегда люблю. У него это быстро прошло, теперь тоже говорит- что сердится или обижен, но все равно любит 😊 А вот если будете так бурно реагировать, ребенок может взять на вооружение и так вызывать на эмоции, манипулировать, поэтому постарайтесь оставаться во взрослой позиции. И главное не переживайте, с Вами все ок, так все дети говорят иногда
КсенияМама сына (5 лет)
@tanechka.luzenko, ничего, это все проходят, не огорчайтесь! Он не вкладывает в это тот смысл, что взрослый человек
🧁🧁🧁Мама сына (3 года)
Мой такого пока не говорит. Но это нормально. Все дети на эмоциях способны на такое. Понимаю вас, как мама. Мне бы тоже было неприятно, но я бы не брала это близко к сердцу.
ЄвгеніяМама дочки (4 года)
Такий вік
Я просто спрокійно казала "ти сердишся, ти ображена, але я знаю що любиш"
Або ігнорувала, бо сказане в справжній істериці - це не контрольоване і на такому не треба циклитися
Інше питання, що в вас якась проблема все ж є з сприйняттям себе як матері, то тут якось треба працювати
Обіймаю вас
Ви однозначно прекрасна мама і безсумнівно вас люблять
ЕвгенияМама сына (8 лет)
Говорю: а я тебя все равно люблю)) Потом, в другие моменты, когда я на него сержусь, он повторяет мои слова и мы миримся)) Сохранить и преумножить любовь-мы для этого пришли в этот мир!-во завернула, а может оно так и есть?
ГалаМама двоих (3 года, 18 лет)
Мой часто так говорит когда обижается, потом говорит «я люблю тебя») не обращаю внимание вообще
Анна Мама сына (6 лет)
Нормально реагирую, почитайте о детской психологии, нейрофизиологии. У детей незрелая нервная система, они без тормозов в реальном понимании этого слова, разгоняются без газа и не тормозят. Это как обижаться на незрелый фрукт за то, что он кислый и от него терпко во рту
ЮлияМама сына (3 года)
Мне психолог говорила, что у многих детей такой этап. Не воспринимайте это буквально
ЮляМама дочки (4 года)
Не знаю как правильно
Когда как реагирую
Если я сама в ярости, то не отвечаю ничего
Если это ребенок истерит хер пойми почему и у меня еще есть терпение, говорю «а я все равно тебя люблю, можешь не любить, а я буду»
ЮлияМама сына (6 лет), беременна (26 нед.)
Этот этап наверное все проходят, не переживайте все хорошо) просто ребенок злится и не умеет это показать экологично. Я всегда говорила «а я тебя люблю». Сейчас уже такого нет
ТатьянаМама сына (4 года)
Я думала такого не юуде, бо ми йому завжди говоримо "люблю" по 5 а то й більше раз на дню, при чому і він сам приходить і говорить. А тут як би він навмисно це сказав, мені так здалось.
ЮлияМама сына (6 лет), беременна (26 нед.)
@tanechka.luzenko, да, специально, потому что злится и не знает как вас задеть. Ничего страшного в этом нет. Главное не акцентируйте сильно внимание, а то он поймет что вас это задевает
AnnnaМама дочки (3 года)
Зараз це чую кілька раз на день, тільки якщо щось не по плану доньки і істерика , то ця фраза номер 1) я відповідаю : « а я тебе люблю, якщо ти хочеш злитись, то можеш, але не говори такі слова»
ТатьянаМама сына (4 года)
Звісно я йому сказала що так не можна, що я його люблю і він зрозумів, вибачився. Але ж він на рік старше і вже більше розуміє, за весь скільки б там я його не сварила чи просто розказувала як і що робити він такого не казав, навіть коли був поменше, а тут таке(((
У кого є родичі в Росії? Мої (трохи далекі, але є) це п…ц 🤬 Читаю російських мам - це п…ц🤬 А найгірше те, що читаю для того, щоб нарешті почути, що у них так п…ц гуманітарна катастрофа і економічна криза, а вони, с…., планують відпустки і вірять, що це маленький спад перед величезним підйомом 🤬🤬🤬 Невже у них реально і досі нормальне життя, а нам лапшу вішають? Хто знає з перших уст як там?
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Бачила багато постів про зраду, і скрізь там було, що ні в якому разі не пробачати. Що це ужас, вам ніж в спину, а ви ще далі з цією людиною живете. І що та людина далі буде вам зраджувати. І що дехто пробачив, і жалкує про це. А тут під минулим своїм постом, я побачила про, те що зраду можна пробачити, і жити далі прекрасно. І що це справді так?
У кого схватки починалися вдень? Вичитала, що найбільше окситоцина в організмі вночі, тому частіше і родова діяльність починається в цей час. З старшим у мене так і було. Цікаво чи може зараз початись серед білого дня. Уже хочеться їхати в пологовий)
Анна ·Мама сына (6 лет)
Нормально реагирую, почитайте о детской психологии, нейрофизиологии. У детей незрелая нервная система, они без тормозов в реальном понимании этого слова, разгоняются без газа и не тормозят. Это как обижаться на незрелый фрукт за то, что он кислый и от него терпко во рту
·8 отметок «Нравится»8·Ответить