Как реагировать на детское нытьё? Советы мамам
Мами, крик душі 🫣
Останні кілька місяців я від доньки чую суцільне ниття, з будь якого приводу. Мені здається, що вона вже інакше не звертається з проханням - тільки ниттям. Навіть називати мене почала в манері ниття"мамИииии".
У мене вже сіпається все, що можна - я пробувала і м'яко реагувати, і суворо казала не нити, і ігнорувати це...
Скажіть, це надовго? У кого такий період був - як ви реагували? Загалом я хочу бути чуйною мамою, але не вивожу оце ниття....
Додам, що з комунікацією в нас нема проблем - вона прекрасно розмовляє.
Комментарии
У терапію хочу, але зараз на жаль не можу піти з певних причин
@svetlana7772 терпіння вам 🫂
Якщо буде треба, можу порадити свою теравтку)
Я завжди робила вигляд що не розумію що він каже коли нив- але максимально намагалася зробити співчутливий вигляд наче дуже хочу зрозуміти. І коли він казав нормально- старалася виконати його прохання.
Пізніше навіть коли плакав, намагався говорити чітко і без ниття.
Мені допомагає сказати сину, що я не розумію що він каже
І повторює це доти, доки нити не перестане
У меня старшая-сплошной нытик. Такое впечатление, что без нытья она не умеет разговаривать. Это так выводит 🤪🤪🤪
Надовго. Може це вас не втішить, але це надовго.
Часом проходить, потім знову повертається.
В 3-4 жесть, в 6-7 жесть.
Я зараз це проживаю з обома дочками 🤪
Десь вік 2-3 і 4-5 хороший на мій погляд. Поки що такий досвід.
Обоже, я думала в старшому віці їм вже не хочеться нити, стільки ж цікавого навколо)))
У нашей тоже был такой период. У нас вообще дама творческая, актриса в драмматическом жанре. И ноет частенько. Но сейчас уже проще. Сейчас на каждый её порыв с нытьем мы просим сказать это же, но нормально. И не сразу, но она поняла что мы хотим и перестала начинать любую просьбу или претензию с нытья.
В 2.7 она ныла, ныла и ныла. Больше ныла тогда, когда у неё внутри было какое-то раздражение, когда ей почему-то было плохо. Когда скучала за бабушкой, или потом мы уезжали в прошлую зиму на 2 месяца в Турцию, она скучала за папой. И это общее состояние напряжения подталкивало её ныть и ныть. Вернулись домой - все прошло. И это было волнами - пару месяцев хуже, потом лучше, потом опять хуже.
Ось у нас щось схоже - вона дуже творча, любить співати... Тому я все шукаю причину такої поведінки. Бо, наприклад, іде з татом з прогулянки, все норм, тільки заходить в квартиру і бачить мене - починається ниття, яке , якщо втомлена переходить у плач.... А я не розумію, що відбувається, намагаюся заспокоїтись, розібратися і після цього всього відчуваю себе спустошеною, наче каток мене переїхав. Дуже це виматує
@svetlana7772 вот к нас было и иногда есть очень похоже. С папой все хорошо, со мной - гораздо больше нытья. Я объясняю это тем, что с мамой ребёнку безопаснее всего, и он может ей высказать все накопленое напряжение. Без страха что его не примут.
@de_liya у мене теж такі думки. Але вивезти це важко(
В цьому віці починається жесть, проявляється по різному, у вас так. Проходить за кілька тижнів-місяців. Вірніше не проходить, а стає трохи легше і краще. А потім знову щось новеньке 🙈
Це якщо це тимчасове явище.
Але якщо це в характері, якщо людина нитик з народження, то на жаль це не проходить😭 у мене син такий і це ниття його життєве кредо 🤦♀️
Щодо характеру, то тут у мене затик - взагалі по натурі вона лідер, і на майданчику вона не ниє, хіба її хто вдарить. Переважно це зі мною так поводиться, і чоловіку трохи дістається.
А як ви вивозите ниття? Бо я агресую вже останнім часом, а потім сварю себе( і від цього дуже тяжко(
Це такий період) тільки чекати та слідкувати за своїм станом, бо якщо сил нема у вас, то і чуйною мамою бути не вийде нажаль. Ще психотерапія допомогає зрозуміти чого вас те ниття так тригерить.