@happy.veryhappy семья ваших родителей к вашей никакого отношения не имеет .
Рождение ребенка это слишком серьезный и ответственный шаг что б было "напевно", а не чётко для самой же себя. Ведь вы сейчас говорите о себе, себя вы знаете лучше чем кого либо в этом мире .
Вы знаете что множество братьев и сестер знать друг друга не желают во взрослой жизни , а не то что звонить ? Этот аргумент забудьте сразу выстраивая аргументацию для своего решения . Как и рассуждения о том, что испытывает ваш муж не имея брата или сестры . Эти рассуждения лишь с точки зрения вашего восприятия и не имеют к нему никакого отношения и не будут иметь отношения к вашим детям (если вы решите ещё родить ) .
Отношения между людьми слишком сложная штука и предают чаще всего самые близкие , а родными становятся посторонние люди .

Думайте дальше . Только без лирики и эмоций, а с холодной головой.

Свое счастье вы должны построить сами и если оно для вас в детях - то это должен быть осознанный шаг

Дуже дякую!
Так, у мене два брата. Старший і менший. У нас дуже теплі відносини, родинами спілкуємось. І мій чоловік теж з ними як брати. Дітки двоюрідні ростуть разом. Бо живемо поруч, і дачі поруч. Завжди у відпустки їздили всі. Зараз брати на захисті держави але ми тримаємось всі разом.
Мені б хотілось, щоб і в неї потім було так само, дружньо

@happy.veryhappy, смотрите , далеко не у всех так , как у вас с братьями , это большое исключение , в 80% случаев братья/сестры в жизни имеют близость исключительно по родству, а близкими становятся друзья и абсолютно посторонние нам люди.
Ну и ваши ожидания - они только ваши ( имею ввиду, что вот вам хотелось бы, чтоб у нее был брат сестра/, вам хотелось бы, чтоб были такие же теплые отношение , как у вас), те у вас ожидание на такой же запрос, как есть в вашей семье , где вы-ребенок.
Я считаю, что момент здоровья и возраста очень важен для мыслей о беременности, не говоря уже о том, чтоб растить и дать что-то ребенку в жизни. Я не приверженец мнений-« зайка-лужайка» и тд., человек должен быть в ресурсе для пополнения семьи. У меня с сестрой родной очень большая разница в возрасте и мое мнение, что для рождения деток есть границы возраста тк потом очень тяжело родителям с подростком , здоровье и силы не прибавляются с годами ( это мое личное мнение , я ни в коем случае не осуждаю тех, у кого детки в 40+ появляются , у всех разные на то жизненные ситуации ).
Ваш муж скорее всего за то, чтоб скажем так качественно дать все возможное одному ребенку, чем рассеять силы на количество. Да, вы бы справились , но выше правильно написали, что муж хочет полноценной уже устаканенной жизни.
И не терзайте себя этой мыслью, иначе сделаете себе на душе болячку , посмотрите с другой стороны-у вас уже есть дочка , другой вопрос если нет детей и время уходит и возраст поджимает и вы на распутье что делать , у вас все хорошо-есть семья ).
Возможно сместить фокус внимания этой проблемы на занятие какие-то? Хобби , может завести питомца … знаю семью с похожими мыслями, как у вас-заведи собаку и знаете как-то жизнь заиграла новыми красками у них.
Отпустите эти мысли , а насчет вопросов о братике или сестре -поговорите с дочкой , объясните, что в разных семьях по-разному , у вас она одна любимая принцесса и желательно с мужем говорить одно и тоже , а не перекладывать на мужа. ( Вы ведь ее отправляете за ответом для себя, в надежде, что он вскольз подумает или заговорит о втором ребенка )-не делайте так🌷
Желаю вам искренне расслабиться, отпустить мысли и жить жизнью вашей семьи)

@yulia_yu неймовірно вдячна Вам за розгорнуті думки і підтримку. Стільки корисного і зрозумілого. Дякую!

Дякую за ваші слова!
Бажаю, щоб без трешняку)
Нехай все буле легенько і в кайф🥰

Маленьке уточнення, донька сама питає мене/нас про братика чи сестричку. А я не знаю, що їй відповісти, і саме в таких ситуація відправляю її до тата з цими питаннями.
Ви праві. Дякую за ваші слова!

@happy.veryhappy, я зрозуміла. Маю на увазі, що за відповідями відправляєте до тата. Так роблять, коли сторона, до якої відправили - винна) Просто дійдіть з чоловіком згоди щодо відповіді дитині на це питання від обох батьків. Ну це моя думка, звичайно, вчиняйте, як вважаєте за потрібне. Тихої ночі 🙏

Очень странный вариант. Как это решит вопрос автора? Зачем усыновлять, если она может родить. Вопрос в том, что её муж не хочет ещё одного ребёнка. Или вы думаете, он не хочет своего, а хочет именно усыновленного?

@margaritaitaly яким чином ми перейшли з демографічної картини народження дітей до самогубств?

@janebu, пока смотрела те карты попались и эти. Все связанно где начало там и конец.

Дякую Вам💜

Як жінка яка хоче дітей я вас розумію (не зараз, я зараз категорична і більше ніколи на це не піду). Але колись в мене темніло в очах так я хотіла дитинку і так боялася, що не буде цього
Але якби я не хотіла чи от як зараз не хотіла другу, а мене ламали б через коліно - ну вибачте, але моє ні було одразу і є зараз

А ще мені здається кількість дітей в ваших родинах не показник. І люди з родини з однією дитиною хочуть буває багато діток собі, і з багатодітної буває ледь не чайлдфрі
Тому відштовхуватися треба від себе, а не від родинної історії.
Наприклад, в родині моєї подруги вона була одна. І сім викиднів після неї, поки матері не вирізали матку. Мати так було зайнята бажанням мати ще дітей, що не помічала старшу. Добре що там була бабуся, якій зкидали дитину місяцями. І будучи однією все дитинство сама по собі - вона зараз має 4х. (одного всиновили після смерті родички)
Це не показник
Лише внутрішні бажання і готовність приймати конкретні рішення. Або не приймати

Дуже вдячна❤️

Дякую Вам💓

Вы говорите слова моего мужа один в один.

@eurydice, мужскую логику, чувства и переживания практически не возможно понять нам, девочкам 🤷‍♀️
Остается только постараться принять как факт, что мы разные и что они чувствуют как-то по другому.

Неймовірно вдячна!

Так влучно!
Так. Мені здається, що саме фінансова сторона, як ехо минулого. Він виріс в небагатій родині (але я також). В свої 33 років мав середній дохід, коли одружились, то було фінансово складно. Цей період якраз припав на декрет. Але потім фінансово він значно виріс. Посада. І я так само. На сьогодні фінансовий стан суттєво кращий у нас. Нерухомість за цей час теж збільшилась. Дві квартири + будинок, це я до того, що б забезпечили б і житлом і освітою. Але він все для однієї донечки

@eurydice, мене зараз 2 речі утримують: 1) треба допрацювати з мʼязами тазового дна, 2) для себе зʼясувати, що буду робити з 3, якщо з чоловіком щось станеться. А інше… в житті нема гарантій…

@pokerskoo, ви просто героїня в моїх очах. Мене утримують теж 2 речі, але зовсім інші. 1)з віком ризик народити дитину з відхиленнями більше/ризик викиднів теж. 2) я багато працюю і боюсь, що не зможу поєднувати дитину з роботою хоча б перший час (з старшою дитиною повернулася до праці, коли йому було 3 місяці).

@eurydice, та от я теж працюю. На щастя поки що можу дозволити собі по ночах працювати тощо. Але якщо цей контракт закриють, доведеться шукати повноцінну роботу (маю на увазі щось типу офісу або час більш «скупчений», а не зараз годинку, через годину ще годинку, а потім дві., а потім 2..). Тоді вже треба буде щось думати. З іншого боку, є шанс продовжити бути перекладачем, але знайти іншу дистанційну роботу, щоб можна було «гратися» з часом.
Щодо ризиків. Так, вони є. У мене з молодшою були дуже високі ризики. Дуже. Щось накшталт 1:4 і 1:18. Але тоді дуже цікаво ситуація розвернулася. Дуже цікаво. Я тоді багато хворіла. І плакала, і боялася.
Що я буду робити, якщо завагітнію і скринінг показав би знов таку високу ймовірність? Робила б подальші тести. Скільки невдалих пологів після ідеальних УЗД тощо… скільки хвороб. У мене найбільшу паніку період десь до року викликає, коли дитина ані сказати нічого не може, ані показати…
Я, мабуть, дуже хочу довіряти своїй долі. Я можу зробити усе можливе зі свого боку. Але я не можу гарантувати собі усе: тільки те, що реально в моїй владі. Але дивлюся на дівчат, вони такі класні ))
Але навіть настрій старшої не можу контролювати 😂😂😂

Ваш коментар взагалі не доречний. Де ви побачили егоїзм, неповагу і маніпуляцію? В ваших словах бачу істеричну вагітну. Тут співчуття вашому чоловіку...

@happy.veryhappy, хм…істеричність)
Я ще раз перечитала ваш пост, ви там наче просите точки зору, та якщо вона не збіглася з вашою, то коментар не доречний і ви образилися, а точніше почали ображати мене. Сходіть до іншого психолога, той вам не допоміг.)

Я те саме хотіла написали, в мене теж був пост на таку тему. Я більше не хочу дітей з багатьох причин (вік 40+, фінанси - я безробітна, війна, якщо народжувати в Польші де ми зараз живемо це закон про аборти - це окрема тема для страху і паніки). А чоловік хоче шоб в неї був хтось брат чи сестра. Ну якось так собі мотив, не йому її носити, народжувати, годувати, і тд ..бути відкинутою ще на три роки від активного професійного і соціального життя. Вважаю що народжувати треба стільки дітей скільки жінка сама в стані забезпечити.

@yuliia.me дякую дуже! Мені важливо було це почути.
На щастя фінансовий стан (саме зараз) дозволяє ще трьох діточок, як мінімум. Ае в нього позиція незмінна.

@pokerskoo дякую! Прям інший ракурс для думок.

@happy.veryhappy, важ муж не один к него есть вы и дочка. Это и есть семья. И не все дружные братья и сестры. Скорее наоборот. Чаще всего братья или сестры полные противоположности. А как до наследства доходит то вообще ножи друг на друга точат.

@pokerskoo повністю згодна з цим коментарем. Я одна, у чоловіка є сестра. І вони тепер вороги. Не спілкуються від слова зовсім. В нас теж син і донька і дуже хочу щоб вони були люблячі і дружні, як зараз, але я ж не можу передбачити їх майбутнє? 🤷

Саме так. І всі ці роки я бачу, що його любові вистачило б мінімум на трьох, а він дарує лише їй одній