Як інколи буває, що життя розвертає і сильним ударом бʼє…

І вибір не можеш зробити, бо всі шляхи перекриті, і тільки важкість , сум і біль

Буває в людей по гірше, я згодна, але й мій біль зараз не виміряєш ні з чим…

Це біль розлуки, відстані і втрати…

Тільки втрати не себе, а почуття кохання, яке так безжалісно зʼїдає серце моє

І кожен день нова сторінка, я проживаю як можу, вмію і як хочу…але не вистачає одного, а може більше відчуттів кохання , його руки і сильних тих обіймів , як вперше, надійно, щиро і наче світ мій зупинявся в його блакитних очах.

А зараз що? Перегоріла свічка, мовчанка, яка поступово зжирає кожну клітинку любові, віри і надії, яка була….