Як виховувати дитину, яка постійно перевіряє кордони?
Дівчата, допоможіть порадою 🙏
Щось у мене страх, що через моє виховання дитина буде неуправляєма)))) Робить все навмисно і наші пояснення, чому так не можна спонукають її тільки знову так робити 🫣
Ось ситуації сьогодні: кинула в під'їзді шапку (часто так робить, і в магазині ітд). Я вкотре спокійно прошу так не робити, говорю про бруд ітд.
Вдома з пилососа витекла вода, вона каже - витру ногами, колготками. Я кажу - не треба, ось візьми ганчірку. Вона умисно йде й танцює в тій калюжі. На цей раз я суворо починаю з нею говорити, її посмішка з обличчя сходить, починає нити (мама не треба так казаааати, їй не приємно). Ок, я не загострюю .
Йдемо обідати, вона сідає і просить налити в чашку води. Знаючи, що вона часто спеціально її розливає, я наливаю і кажу, що це пити, не виливай. Вгадайте, що вона зробила в ту ж секунду?! Тут я вже підвищую тон, в неї починає істерика, бо зазвичай мама любляча і терпляча 😤 Зрештою навіть не поїла.
Учора кричала на весь трамвай, що від нас відсідали пасажири (просто так), позавчора умисно кричала біля коляски малюка ("хочу його злякати ").
Таких ситуацій може бути багато, я розумію, що вона перевіряє кордони і мудрі книжки пишуть, що треба просто пояснювати сто разів. Але чи працює воно в реалі?) З таких дітей бувають зрештою слухняні?))))
Комментарии
Як на мене, нормальна поведінка дитини в цьому віці. І цей етап як зуби і коліки і тд. буде пройдений.
Во всем этом - нет последовательных неприятных для нее действий…. Вылила воды - больше нет воды пол часа. Выбросила шапку, тихонько подобрала мама и завтра гулять не идем, тк шапки нет, с сожалением так. У каждого поступка должна быть причинно-следственная связь, всегда. И у плохих и у хороших! Если бы на работе нам всегда платили деньги, независимо от того, работаешь или нет, опаздываешь или нет, а начальник мягко уговаривает, что нужно работать….
Проверяет насколько у нее вседозволенность . Моя до сих пор проверяет. У нас дома войны просто . Она орет, убегает ,хлопает дверями , но хоть сейчас срабатывает тактика поговорить и что-то объяснить .
Просто смириться и стоять на своем ( скажу честно, у меня редко получается это )
Проверяет границы. Так недолго и на голову вылезть. Я своим тоже много чего позволяю, но предупреждаю, если меня и мужа не слушаться, то можно лишиться каких-то плюшек. То есть мы предоставляем выбор. Ребенок сам решает. Другой вопрос это кризис трёх лет, там вообще сложно что-то контролировать🤪🥴🙈 но с младшими я уже определилась с тактикой, там надо построже, поменьше компромиссов, если нет– значит нет с первого раза, а не ждать пока сделают в очередной раз на зло. Ну и не забывайте, что ребенку нельзя говорить НЕ🥲 они не слышат не стучи, не разливай, не кричи и тд. Только будь тише, будь аккуратнее, говори чуть тише и тд👍🏼
У меня до сих пор такой ребенок , весело делать все на зло и шкодничать . Жду, может к пяти станет более управляемым 😅 так то все понимает , но делать все наоборот это любимое занятие
Она прощупывает ваши границы, а вы их не отстаиваете, дальше больше будет.
Не скажу, что у меня мега послушный ребенок, но договорится с ним всегда можно, ну и опять же, я пресекаю такое поведение изначально.Вот разлил бы он так воду специально раз, я б спокойно обьяснила почему этого делать нельзя, второй раз бы я сказала, тоже самое, но предупредила б, что еще раз и воду получит только после того как сам вытрет все и уберет( понятно что как сможет, хоть и просто тряпкой поялозит, но чтоб понимал, что это не без последствий) на третий раз, он бы это вытирал, все это было б без моего крика, спокойно, но серьезно.
С шапкой тоже самое, кинул раз, обьяснила, 2 обьяснила, на третий раз я б сказала, что все, выбросил пусть там и лежит, раз тебе не нужна, ходи без нее и т.д
У нас тоже такое было…истерики постоянные….Но в 5 лет ребенка как подменили…стал послушный…причем очень.Сейчас если я забуду про домашку…он приходит и напоминает.После обеда убирает сам все со стола…делают абсолютно все что я прошу…мы в шоке с мужем.
@svetlana7772 наркомани виростають не через це, так що не хвилюйтесь. Як раз ті, кого подавляють та ломають, роблять слухняними, мають більше шансів потім бігти від цього в наркотики.
Наша теж лідер. Поряд з лідером треба самою бути лідером, просто на більш високому рівні.
Діти все відчувають. Страх, невпевненість у собі, бажання для дитинки все на блюдечку принести, бажання вирішити за неї всі труднощі. Всі ці штуки в батьках діти ловлять на ура, і потім просто бьють туди, де батьки проявляють слабкість.
Тому можна проявляти терпоячість до окремих епізодів, але потрібно залишатись всередині сильним дорослим, скалою. Тоді все буде добре.
Мені дуже імпонує як пояснює такі речі Світлана Гончарова ("Воспитание любовью"). Вона з України живе в Канаді, має 3х дітей і така жива, справжня.
Відчувається ваш досвід і стержень 👍 дякую за такі слушні слова. І за пораду книги ❤️
@svetlana7772, ну , у меня может еще слишком маленький и не понимает долгих объяснений. Один разу говорю , что нельзя стучать соседям в стенку и объясняю почему, и , если продолжает, то просто отбираю предмет. Плачет, кричит, но потом больше так не делает.
Если орет на улице или плохо себе ведет, тоже один раз говорю, на второй раз завожу домой под крики и вопли. В следующий раз так и говорю , «будешь так себя вести , заходим домой» . Пока помогает, в там посмотрим)
Я знаю, что надо долго объяснять, уговаривать, но меня на такое не хватает. Пока живем по принципу «на каждое действие найдется противодействие» )
У нас вообще каждый выход на улицу заканчивается истерикой у меня на руках🥵
@bawchika, у нас так было в 1,6, и думаю, что кризис 2х не за горами🤪
Я говорю строгим голосом и одергиваю, или отбираю, то, что нельзя брать. На слезы и протесты по этому поводу не реагирую никак.
Ось я кажу, що так не можна. Вона бере і робить це знову ((( я думаю, скільки разів вже казати, може інші батьки якось по іншому діють?)))
Мені іноді допомагає пояснювати, чому саме не можна робити це чи інше + що саме можна зробити замість того, що не можна.
Наприклад, стукати молотком по підлозі не можна, тому що внизу сусіди і їм неприємно це слухати, але ти можеш постукати молотком по дивану, або по стільцю
О, спробую взяти на озброєння, дуже слушна порада 👍 дякую
@svetlana7772 не завжди працює, от чесно, але чим старша дитина буде, тим більше буде розуміти.
Десь ще читала про "правило" на одне НІ повинно бути три ТАК, накшталт того, що вище написала, але ще більше альтернатив пропонувати.
Плюс простіше відноситись, це вже для себе порада, типу ну що страшного станеться якщо вона не ганчіркою, а колготами витре калюжу? Я в такій ситуації або дзен відрощую, або намагаюсь працювати на випередження. Типу о, калюжа, бігом лови ганчірку і витри її! Ой яка ти молодець!
В кружку наливала би зовсім мало води, або паралельно давала би миску, куди можна вилити ту воду...
Але я іноді думаю, що забагато дозволяю.
@julia5100 у вас круто працює фантазія просто)
І сам факт мокрих колготок мені байдуже, але от те, що вона навмисно це зробила, змушує вагатися, чи я правильно роблю, що багато дозволяю
Слухняні діти це біда.
Адекватні - так.
В нас теж були протести, психі, кордони, багато емоцій. Істерики на підлозі. В 5 цього й близько немає, адекватна дитина - можна домовитись, пояснити, йде на співпрацю.
Десь давно я чула та дуже згодна, що найкраща модель відносин з дитиною - співпраця (сотрудничество).
Але в нас чітко - послідовність та сила. Немає вседозволеності та немає такого, що ми змінюємо точку зору під натиском дитини. Бо наша тисне дуже сильно, тому потрібно бути сильним дорослим поряд з нею.
Ох, я дуже намагаюся. Бо вона лідер по натурі, і от цього не хочу її позбавити. Просто реально хвилююсь, що якщо просто спокійно реагувати і пояснювати, а вона все одно робить як хоче, то виросте підліток-наркоман без управління))
Звісно, ці ситуації всі не становлять для дитини небезпеки. Якщо є небезпека, то тут без варіантів
Це норм поведінка в її віці
Якщо наперед знаєте можливий варіант розвитку подій, то не допускайте такі ситуації
А так лише розмови, пояснення по 100-500 разів
Після 3.5-4х точно стаж легше та простіше ))