Дівчата, допоможіть порадою 🙏
Щось у мене страх, що через моє виховання дитина буде неуправляєма)))) Робить все навмисно і наші пояснення, чому так не можна спонукають її тільки знову так робити 🫣
Ось ситуації сьогодні: кинула в під'їзді шапку (часто так робить, і в магазині ітд). Я вкотре спокійно прошу так не робити, говорю про бруд ітд.
Вдома з пилососа витекла вода, вона каже - витру ногами, колготками. Я кажу - не треба, ось візьми ганчірку. Вона умисно йде й танцює в тій калюжі. На цей раз я суворо починаю з нею говорити, її посмішка з обличчя сходить, починає нити (мама не треба так казаааати, їй не приємно). Ок, я не загострюю .
Йдемо обідати, вона сідає і просить налити в чашку води. Знаючи, що вона часто спеціально її розливає, я наливаю і кажу, що це пити, не виливай. Вгадайте, що вона зробила в ту ж секунду?! Тут я вже підвищую тон, в неї починає істерика, бо зазвичай мама любляча і терпляча 😤 Зрештою навіть не поїла.
Учора кричала на весь трамвай, що від нас відсідали пасажири (просто так), позавчора умисно кричала біля коляски малюка ("хочу його злякати ").
Таких ситуацій може бути багато, я розумію, що вона перевіряє кордони і мудрі книжки пишуть, що треба просто пояснювати сто разів. Але чи працює воно в реалі?) З таких дітей бувають зрештою слухняні?))))
Якщо наперед знаєте можливий варіант розвитку подій, то не допускайте такі ситуації
А так лише розмови, пояснення по 100-500 разів
Після 3.5-4х точно стаж легше та простіше ))