Тупа ситуація вийшла сьогодні і шось так не очікувано накрило із-за неї😔
Купила для трьох місячної дитини вітчима м'ячик, як на малюнку (не в якості подарунка, просто як презент). По дорозі до дому занесла до нього (вітчима) на роботу. А він якось лице покосив і каже "..ну мы как бы выросли с этого, ну ладно все равно спасибо" і зневажливо кинув на коробки.
Чесно, я не зрозуміла такого жесту. У відповідь посміхнулась, сказала "Ок, виросли той виросли" і забрала його назад (бо у чоловіка є знайомий у якого також є бейбік, який наврядчи виріс з м'ячика). Перекинулись пару словами і я пішла.
Може ображаються, що так і не зайшла до них, бачила малого тільки на вулиці. У мого малого то вітрянка в садочку, то просто постійно хворіє..якось не хочеться немовля заражати.
Наче хєрня така, що і зважати не треба. Але так боляче тригернуло, то в злость кидає, то в образу.. можливо пмс🤷
Странная реакция) и вообще странно что 3х месячный ребенок вырос из каких-то игрушек))) обычно к 2-3 месяцам они только начинают интересоваться игрушками. У нас такой был месяцев в 6-7 и вообще ребенок мячами играл всегда и играет сейчас. Думаю, дело в чем-то другом. Не берите близко к сердцу, это не ваши проблемы что человек на что-то обижен. У него есть язык, и он может сказать прямо. Предпочитает молчать - ок.
Я не одноразово пояснювала по якій причині ми не заходимо. Якщо для них це не причина, то можна так і сказати, а не знецінювати увагу.
Для мене це дитячий садок, бо також можу знайти тисячу і одну причину, щоб також ображатись..
Ну тут дело явно не в подарке. Вот мне кажется, что обида есть из-за того, что до сих пор не зашли к ребенку после рождения. И тем самым «уже вырос» он указывает мол сколько времени уже прошло…
Одна я не зрозуміла фразу 'трьох місячна дитина вітчима'? Тобто в нього дитина не від вашої мами, але ви з ним в гарних стосунках і вирішили зробити подарунок його дитині?
Усі хвалять мʼячик, а я залишилась на реченні: трьохмісячна дитина мого вітчима))) це дитина Вашої матері чи це його інша сімʼя?)) коротше цікавість бере верх)
Може саме в особистих стосунках і причина. Але я взагалі вважаю - багато честі ще цим паритись.
Він мене з трьох років виховував. З мамою розійшлись ще у 20у році, по її ініціативі (знайшла іншого), але стосунки у них були давно ніякі.
Я от собі також думаю, що і думати не варто. Але почуття не приємні, а я ще зараз навчаюсь розрізняти і розуміти свої емоції.
Мій син був би у захваті від м'якого м'ячика
Навіть в мене колись був схожий, так я вже доросла була, може років 6, тай досі є то до мене на день народження приходили однокласники, і грали ним, не боялись що щось розіб'ється
Як на мене классний подарунок
Не знаю, чому ваш відчим так сказав