Ну от, були сьогодні на роботі… ну як на роботі? На тому, що від неї залишилось. Кухню відмивати ще тиждень-два, а ось зал… декілька місяців будуть відмивати, а потім ремонт, заміна обладнання. В мене сльози на очах від того, що роки праці згоріли за лічені хвилини 😥 А ми, персонал, лишились без роботи і грошей на життя. Щоб не опускались руки, буду повертатись у свою справу, робити торти на замовлення (хоча б намагатимусь, бо своїх людей я розгубила, як вийшла працювати в ресторан), а якщо підуть замовлення, то і моїй команді буде робота. Ну не можу я їх покинути. День «працюємо» на згарищі, день вдома. Я так боялась цього і ось…настали скрутні часи.

У лютому піду на МК по еклерам, бо вже заплатила за навчання, може розширю свій асортимент ними. А ще, за 2 дні до пожежі, була на МК по макаронс.
Просто залишу тут фото на згадку. Дуже люблю передивлятись світлини через деякий час 🫰🏼