Мама троих детей

Развитие двойняшек

Минуло 5 місяців…. 🤰🏻➡️ 👯‍♀️

📐Зріст: 61 см (Антея) і 60,5 см (Олівія)

⚖️ Вага: 5965 гр (Антея) і 5675 гр (Олівія)

• за місяць Антея набрала 1,4 кг (А Олівка - трошки більше кг) 😱 я навіть не знаю що думати, вона зі мною спить, а Олівія з чоловіком. Він її приносить на годування, потім забирає і вкладає… а з Антеєю я не хожу : я дала груди на бочок і спати. Все, вона завжди з цицькою у роті всю ніч (взагалі більш беспокійна вночі). Може тому набрала більше ніж Олівка. Ще й суміш стала давати більше ніж зазвичай. А може просто вони ж різнояйцеві, тобто дві окремих людини - кожен зі своєю комплекцією, і не треба шукати причини.. Короче, подивимось.

• по нормам розвитку вони зараз як 3-місячні, тобто повинні зараз тримати голівку, лежати на животі на ліктях, сміятись, хапати іграшки, тягнути у роту… що там ще… Порівнюю завжди з цими нормами, десь приблизно йдуть по нормам. На животі не хочуть лежати, доводиться змушувати і відволікати кожен раз; ну і голівка велика - ще клюють інколи, трошки підтримую 🤔

• я зробила нову зачіску, типу мені щось воно допоможе відволіктись і почуватись краще, «свіжо»😅 але насправді я задовбалась вже, я хочу належати собііі… капець, діти це ж надовго 🤣 з чоловіком спимо в окремих кімнатах, і тільки діти діти діти, побут, срач навкруги 😅 це ще няня приходить до мене на півдня, я в цей час працюю пару годин і приготую щось поїсти (годую ще малих і вкладаємо разом з нянею між роботою та іншими справами). Все 🤷🏻‍♀️

• але коли вони посміхаються, чи гігікають 🥰 вся втома і роздратованість минає. Нарешті наступає самий цікавий період у грудничків, коли вони зацікавлені у взаємодії, пробують вимовляти нові звуки. Антея, наприклад, навчилася плюватися 🤣 бо повний рот слин ))

• Антея активно проявляє інтерес до іграшок, тягне ручки, тягне щось у рота, більш подвижна, але і волає гуяніше ніж сестра;

•Олівія більш спокійна, менше тягне ручки до іграшок, коли їх двоє; а коли одна - то сама собі вивчає ручки /іграшки / дивиться навкруги; підспівуює 😅 та дуже жваво реагує на піаніно, ручками тягнеться та нажимає (думаю несвідомо нажимає, так получається 😅)

• коли я сама з ними, то вкладаю на сон у візочку, будь то на вулиці наматувая круги, чи дома в кімнаті катаю. Якщо дома, то включаю на ютубі звук пилососа, та катаю візочок взад-вперед; буває одна засинає, інша лежить з відкритими очима, тобі беру та на ручках заколисую

• робити домашку зі старшим в переривах між годуванням та вкладанням на сон - це ще той челендж 😱 господи, дай мені сил 🙌🏼

#ps_двійнята_щоденник

двойняшки развитие груднички

Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній…

Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..

Как реагировать, если воспитатель кутает ребенка против вашей воли?

Матусі, накипілооооо 😡 У нас завжди є проблеми з однією вихователькою у дитсадку, сьогодні попросила одягти жилетку на спортивний костюм, зранку прийшли у куртці але з собою взяла бо бачила що потеплішає, зранку сказала що одягти, ввечері приходимо за донькою вона надягнула 4 слої одежі в +15 😡🤷 ♀ 🤦 ♀ донька змалечку звикла до 17-18 градусів і я ніколи її не кутала Лосіни, кофта з довгим рукавом х/б зверху костюм з тонким флісом зверху куртку зверху жилетку 😠 ну це просто капець На що вона відповіла що вітер, і на курточці капюшон тому вона одягла але яким боком там ще зверху жилетка я не знаю… Це вже не перша ситуація коли я кажу одне вона робить по своєму, що робити і як розмовляти я вже от не знаю від слова зовсім…

Дівчатка, немає кому виговоритися Я не розумію як і коли це все жахіття може закінчитись... Не вірю що вони підуть у…

Дівчатка, немає кому виговоритися Я не розумію як і коли це все жахіття може закінчитись... Не вірю що вони підуть у відступ Я сьогодні весь день плачу Ну як пережити все це Я схожу з розуму здається

Як моя мама пережила COVID-19?

Моя мама хвора на covid-19. Знайомтеся, це моя кохана мама Тоня,яка захворіла на covid-19. Вона проживає в Іспанії. Коли це все почалося і вірус розповсюджувався Європою, вона встигла виїхати з центру епідемії- Мадриду- в Португалію. І кордони закрили. По приїзду, вона 12 днів так хворіла, що не могла стояти на ногах. Температура, ніс, горло, слабкість і біль в тілі. Думала,що це простуда. Адже covid-19 це сухий кашель,температура та слабкість. Тут все інше. Але телефонувала мені і розказувала,що в житті так сильно не простужувалася(так погано їй було). Викликати швидку не могла, адже жила тоді в глухому селі. Сьогодні здала тест і виявила його. Covid-19. З її дозволу пишу тут це, адже хочу пояснити вам, найближчі мої друзі та знайомі, що це все не видумка. Мені немає сенсу обманювати вас. Я віруюча людина і хочу,щоб всі були здорові. Мама зараз впорядку. Імунітет на covid-19 в неї тепер є. Слава Богу за її зцілення! Можете розповсюджувати цей пост, щоб люди не буди байдужими і дізналися,що це правда і наступними можуть бути вони. Невідомо тільки з яким кінцем... #covid-19

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу…

Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢