Перші 3 дня в садочку були без плачу. Я була здивовована і дуже раділа.
А це вже 2й день як заводжу в групу, то дика істерика, качання на підлозі...я ледве пішла назад.
Сиджу снідаю і думаю може рано ще той садок йому....
Відводжу лише на годинку-дві
Это норм. У моего тоже так было. Хотя он очень контактный и первую неделю походили отлично, а на вторую начал плакать и не отпускал. Так где-то неделю было и потом снова норм. Но мы каждый договаривались с ним, что он будет брать любую игрушку с собой, и он увлекся, каждый день что-то новое брал и так как-то и прошла адаптация.
В малої також був такий період в садочку
Я купила книжку «Тім іде в дитячий садок», їх купа є подібних
Ми кожен вечір з нею читали, я їі по 100 разів запевняла, що в садочку не залишу і обовʼязково заберу додому, що дітки всі йдуть додому, вихователі також, і через декілька днів відпустило
Вже бігла сама і казала, що не боїться і знає, що я її заберу додому
Ще коли залишались вдома, то я робила так, як мама цього Тіма в книжечці, займалася хатніми справами, майже не гралася з малою і казала, що мама вже працює і зайнята, а от в садочку зараз дітки граються і тд
То також на неї це подіяло добре, починає сама проситися
Діти не адаптуються, вони просто з часом звикають з тим, що їх залишають та не зважають на їхні емоції. Але вони страждають кожен раз, коли залишаються. І в такому віці, коли ще не можуть зрозуміти час, вони кожен раз впевнені, що їх залишили назавжди.
Тому, коли наша дочка в 2.3 дуже негативно сприйняла садок та розлуку з батьками, ми її забрали. 1.5 місяця страждань, та ну. Як це може бути норм.
А ось в 3.5 роки вона пішла без заперечень.
І у нас таке було, в 4 роки точно ще трошки такої поведінки було..