Перші 3 дня в садочку були без плачу. Я була здивовована і дуже раділа.
А це вже 2й день як заводжу в групу, то дика істерика, качання на підлозі...я ледве пішла назад.
Сиджу снідаю і думаю може рано ще той садок йому....
Відводжу лише на годинку-дві
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…
Зробили прививку АКДС другу і дитина перестала реагувати на своє ім'я. У когось так було? Пройшло?
Сьогодні у нас була планова вакцинація (Пентаксін і Ротарікс). В клініці "Особливі" перебували годину і були у той час єдиним пацієнтом. Було дотримано усі правила безпеки. Трохи переживали, але ВООЗ поганого не рекомендує))
Усім привіт. Хочеться поділитися не радістю, а болем. Можливо стане хоч на маленький відсоток краще, коли напишу. Була вагітна до позавчорашнього ранку, було 15 тижнів і 5 днів моєму хлопчику. Все було чудово і узд і самопочуття. Минулого четверга прийшла на узд і було відкриття шийки матки 14мм, одразу госпіталізували. Коли лікар почав на кріслі оглядати, то у влагалищі був вже маленький пузир, він взяв мазки і потім сказав лежати і не вставати взагалі. Цей пузир був інфікований (кольпіт). Лікарі лікували купою ліків і сподівались зашити матку, щоб дитинка була збережена. Але за 4 дні пузир збільшився і по узд було видно, що навколоплідних вод навколо дитини дуже мало. Через цю інфекцію, дитина б не вижила і тоді б видаляли матку. Позавчора був найстрашніший день мого життя (аборт). Лікарі сказали, що таким чином врятували можливість завагітніти в подальшому. У кого так було? Як ви справлялись з цією депресією і болем втрати? І як швидко після цього завагітніли?
В кого були проблеми з травленням в першому триместрі і як боролися з проблемою? Вже і на дієту сіла і щось не дуже помагає(
Ася·
Мама дочки (4 года)
І у нас таке було, в 4 роки точно ще трошки такої поведінки було..
Александра ·
Мама сына (2 года)
Это норм. У моего тоже так было. Хотя он очень контактный и первую неделю походили отлично, а на вторую начал плакать и не отпускал. Так где-то неделю было и потом снова норм. Но мы каждый договаривались с ним, что он будет брать любую игрушку с собой, и он увлекся, каждый день что-то новое брал и так как-то и прошла адаптация.
Таня·
Мама дочки (2 года)
В малої також був такий період в садочку
Я купила книжку «Тім іде в дитячий садок», їх купа є подібних
Ми кожен вечір з нею читали, я їі по 100 разів запевняла, що в садочку не залишу і обовʼязково заберу додому, що дітки всі йдуть додому, вихователі також, і через декілька днів відпустило
Вже бігла сама і казала, що не боїться і знає, що я її заберу додому
Ще коли залишались вдома, то я робила так, як мама цього Тіма в книжечці, займалася хатніми справами, майже не гралася з малою і казала, що мама вже працює і зайнята, а от в садочку зараз дітки граються і тд
То також на неї це подіяло добре, починає сама проситися
tasha.vashche··
Мама сына (2 года)
А коли Ваша донька пішла в садок?
Таня··
Мама дочки (2 года)
тільки побачила повідомлення 🤪
Влітку пішла
Лия·
Мама двоих (4 года, 22 года)
Діти не адаптуються, вони просто з часом звикають з тим, що їх залишають та не зважають на їхні емоції. Але вони страждають кожен раз, коли залишаються. І в такому віці, коли ще не можуть зрозуміти час, вони кожен раз впевнені, що їх залишили назавжди.
Тому, коли наша дочка в 2.3 дуже негативно сприйняла садок та розлуку з батьками, ми її забрали. 1.5 місяця страждань, та ну. Як це може бути норм.
А ось в 3.5 роки вона пішла без заперечень.
Яна·
Мама дочки (3 года)
В нас теж так було, це походу в них норм
Tanya_K·
Мама двоих (3 года, 6 лет), ждёт третьего
Це ще може бути і місяць і два, адаптація.
Анна·
Мама дочки (3 года)
Це нормально, просто він зрозумів, що це не на пару разів….
У нас в групі є дівчинка, яка ходить вже більше пів року зі сльозами, але потім все супер і не можно забрати додому 😅
tasha.vashche··
Мама сына (2 года)
Вихователі мені поки кажуть приходити через годинку-дві. І я не уявляю, коли настане день, коли син буде в садочку цілий день)