Привет девченки🌸👋👋
Хотела обсудить тему беременности после родов - я или сумашедшая или мазохист, но у меня месяца в 2 малыша появилось ужасное желание и мысли о втором ребенке, не знаю уже куда себя деть
Муж упорно противится, но уже можно сказать или почти согласился🤣🙈
Короче кто с таким же сталкивался, поделитесь своими историями или мамы случайных погодок - также будет интересно послушать истории из жизни😁🙏
Перші 3 місяці донька спала багато, я багато часу приділяла сину.
Коли навчилась перевертатись, я клала на коврик, розкладала іграшки і з сином і з донечкою грались разом.
Донька від сина все вчиться, повторює.
Як я вище написала, якщо зробити дітям графік, до якого вони звикли, насправді легко з ними.
Зараз вони граються самостійно, я можу залишити їх на деякий час в кімнаті і готовити їсти. Якщо щось не так, син каже, або донька кличе.
Коляска для прогулки в нас подвійна, якщо я сама гуляю з ними. Якщо гуляємо з чоловіком, дві різні прогулки.
Вчаться дружити і ділитись іграшками.
Мінуси:
Двоє дітей, це не одна і потрібно на все враховувати від свого стану здоровʼя до матеріальних можливостей.
Буває, що одначасно хочуть, щоб приділила їм увагу.
Інколи можуть ударити одне одного(ну без цього не обійтись)
Коли хворіють дуже важко з 2-ма, але коли діти хворіють всім важко(
Щоб я сказала, що це прям нереально, то ні. Бувають дні, коли капризні, коли зуби йдуть, це важкі дні, я просто втомлююсь дуже, але зазвичай мені легко і просто з ними.
Я можу спокійно приготовити обід, вечерю, прибрати та приділяти час собі.
Я не готую коли діти сплять, я просто відпочиваю, дивлюсь серіал/фільм)
Якщо є якісь питання задавайте.
Ще коли чую від деяких знайомих, в кого одна кажуть:
«Добре, що маєш час ….», при тому що цих знайомих діти ходять в садок, мені це взагалі не зрозуміло. Тому що, я ввечері, коли діти лягають спати я працюю.
Живемо ми за кордоном, допомоги я не маю, тільки чоловік коли вдома це неділя і ввечері після роботи, він приходить о 19 годині.
Я рада, що в мене так склались обставини і зʼявилась ще одна дитина.
Ещё в роддоме после первых родов я знала что у меня будет в второй малыш. Но никогда не хотела погодок. И первый год жизни старшего сына укрепил мою веру в это😂 но мысль о втором ребенке не уходила. Через 5 лет стали планировать. И вот я мама двух. Третьего не хочу 100%)))
Я тоже так хотела))) прям установка была в голове что срочно хочу еще. У моих разница 1.10 они порой играю вместе но старшему не совсем уже с ней интересно, вот если б еще меньше разница была🙈
Здесь есть девочка у нее совсем маленькая разница, не помню как ник пишется. Она думаю смогла бы и о плюсах и минусах рассказать.
Интересно послушать🤔😁
Я за меньшую и говорю - сейчас планировать, а там как суждено, но сомневаюсь, что сразу выйдет, т.к. сын получился почти через 2 года попыток🤪
Очень хорошо помню, что как родила старшего, то были такие мысли. Словно инстинкт срабатывал😅 но мужа я не просила и слава Богу
У моих 3 года потом вышла разница и как ни крути это очень тяжело, и не пока они маленькие, а как подрастут.
Конечно, мы вам не советчицы, но лучше взять себя в руки, это гормоны пляшут. Как пупсику будет минимум годик, вы сами поймёте, что сделали всё правильно, что не поспешили и подождали😅🙈
У меня конечно не погодки, но рождению второго крошки я очень рада. Да, вам будет сложно, так как один грудной, второму два годика. Но зато как подростут, то им будет интересно играть, будут общие интересы. Например у моих малых разница 13 лет, то старшый не особо проявляет заинтересованность к брату, хотя выпрашивал. Так что если очень хочется, значит дерзайте) Вы справитесь. Детки это хорошо, с ними весело, интересно, они смысл нашей жизни, они продолжение нас🥰
Коли навчилась перевертатись, я клала на коврик, розкладала іграшки і з сином і з донечкою грались разом.
Донька від сина все вчиться, повторює.
Як я вище написала, якщо зробити дітям графік, до якого вони звикли, насправді легко з ними.
Зараз вони граються самостійно, я можу залишити їх на деякий час в кімнаті і готовити їсти. Якщо щось не так, син каже, або донька кличе.
Коляска для прогулки в нас подвійна, якщо я сама гуляю з ними. Якщо гуляємо з чоловіком, дві різні прогулки.
Вчаться дружити і ділитись іграшками.
Мінуси:
Двоє дітей, це не одна і потрібно на все враховувати від свого стану здоровʼя до матеріальних можливостей.
Буває, що одначасно хочуть, щоб приділила їм увагу.
Інколи можуть ударити одне одного(ну без цього не обійтись)
Коли хворіють дуже важко з 2-ма, але коли діти хворіють всім важко(
Щоб я сказала, що це прям нереально, то ні. Бувають дні, коли капризні, коли зуби йдуть, це важкі дні, я просто втомлююсь дуже, але зазвичай мені легко і просто з ними.
Я можу спокійно приготовити обід, вечерю, прибрати та приділяти час собі.
Я не готую коли діти сплять, я просто відпочиваю, дивлюсь серіал/фільм)
Якщо є якісь питання задавайте.