Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Олечка
Олечка
Мама двоих (младенец)

Как прошли мои стремительные роды за 1 час? Личный опыт

Як виявилось - дуже корисно записувати для себе історію на згадку. Адже час іде і нові історії виштовхують із пам'яті попередні.

Отже історія моїх других пологів.

Насправді вона досить швидка. Адже ці пологи тривали одну годину.

Як було: вночі, коли вже вагітність була 40 тижнів і 6 днів почалися перейми з проміжками кожні 3,5 хв. Поки я зрозуміла, що це воно, поки набрала подругу (і чоловіка звісно теж, але він був в нічну зміну на роботі), поки розбудила старшу доньку, то вже стояла на колінах біля дивану, бо були настільки сильні болі, що навіть важко в ці моменти було розмовляти. Так хотілось кричати і плакати, але я розуміла, що це мені не допоможе і в ті хвилини я згадувала тільки слова доули, що потрібно дихати животиком. Так і робила.

Добре, що донька швидко зібралась і подруга швидко приїхала і ми поїхали в лікарню. Саме коли приїхали ми, то приїхав і чоловік.

Увійшовши до приймального (izba przyjęć), почали оформлювати документи, але медсестра швидко зрозуміла, що не встигне їх оформити і в той момент зателефонувала до акушерки. Перейми були вже кожну хвилину-півтори.

Встигла прибігти тільки одна акушерка. Вона хотіла мене оглянути, але вже той огляд був без сенсу. Я пам'ятаю її очі і слова, де вона мене просила не дихати і не тужитись, адже сподівалась перевести в пологове відділення 😂 але було пізно. Я трималась як могла, але мене вистачило на хвилинку десь. Я видихнула і відчула як пройшла голівка. В той самий момент акушерка вже ловила мою дівчинку. Коли прибігла решта персоналу, то їх слова були "Ми ще так швидко не бігали" і "Вітаємо". В пологовий зал мене перевели тільки, щоб народити плаценту. Ітого маємо, народила я через 5 хвилин після приїзду до лікарні і чоловік так і не зміг бути присутнім (хоча ми це планували).

Але в коридорі були всі - і донька, і чоловік,

і подруга😂

Народилась наша Хануся 3830 кг, 53 см. 12.04.2023 в 3.45 ночі. Без розривів, швів і т.д.

Що можу додати? - добре, що не в машині, і не вдома біля дивану)

Що маємо на сьогодні (28.05.2023) - маємо вагу майже 5 кг, 2 підрізання вуздечки і безмежне бажання бути постійно у мами на ручках)

16.09.2023 цій панянці 5 міс і має вагу 7700. Починає повзати (відпихується ногами і перебирає руками). Може дістатися до цілі, якщо вона знаходиться в її полі зору.

В 6 міс сіла).

7 міс - сама стоїть біля опори декілька секунд.

7 міс і 9 днів- сама стоїть біля опори довший час вже і сьогодні зробила декілька кроків з картонною коробкою)))(21.11.2023).

Майже в 10 міс виліз перший зубчик, і за ним вже починає йти другий. В 10 міс починає ходити тримаючись тільки за одну руку.

21.02.2024 зробила свої перших 5 самостійних кроків)

В 15 місяців вже має 7 зубів (йдуть не по порядку), нарешті почала трохи спати вночі і ганяє на самокаті.

2 роки було 2 дні тому. Літає на самокаті з піднятою ногою))) говорить мало, частина слів - українською, частина - польською. Не пропускає повз себе жодного песика. Всі тварини в центрі її уваги. Характер - дуже не простий, але вона неймовірна.

25

Комментарии

helgalinnik

Ольга ЛинникМама двоих (3 года, 5 лет)

Вітаю! Хочу сказати, що якби я не була у пологовому за тиждень до пологів, у мене було б щось подібне. Це з другими пологами. Адже я була в ролзалі, а ще нічого не відчувала навіть на відкритті 7. Тільки на 8 стала відчувати легкі схватки. Була б дома - уваги не звернула б. І народила з однієї потуги. Теж бігли з кушетки на крісло. Навіть ліву ногу не встигла нормально закинути😆

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

😆ого, то ви теж молодець) такі історії можуть допомогти іншим наважитися на другу дитинку)

Ответить

natalik1995

НаталіМама дочки-младенца

Свекровь родила мужа за 5 минут в машине, пока свекр летел в роддом.

Тоже второй ребенок 😉

Очень обнадеживают такие истории ☺️

Будьте здоровы ☀️

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Дякую🥰 я боялась народити не в пологовому, теж начиталась цих історій 😁 Ваша свекруха- герой! Вам теж бажаю здоров'я!)

Ответить

ana_dnipro

anastasiiaМама сына (2 года)

Вітаю, хай росте здоровенька 🥰

До речі, у мене подруга народила третю дитину в машині, на парковці біля пологового, зате тато дитини прийняв пологи 😂😂😂

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Ого, мій би не прийняв😆 я навіть швидку боялась викликати, бо 1)вони тут на такі виклики виїжджають дуууууже рідко; 2)поки я б диктувала всі свої дані, то вже б народила, і тоді довелося б 6-ти річній дитині приймати пологи😄

Ответить

kolesnikovaanna

AnnaМама сына (7 лет), беременна (39 нед.)

Вітаю! Чудова історія 🥰

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Дякую 🥰

Ответить

anna.teko

AnnaМама дочки-младенца

А первую сколько рожали?)))

У меня схватки начались 13го июня в 8 вечера а родила я 15го в 7 утра 🤣

Полтора суток 🙈🙈🙈

Хотя родила в итоге сама, но потуги были тоже оч долго)

Теперь боюсь за вторым идти😁😁😁

Классная история) поздравляю)))

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Ого😔як довго. Я так боялась цього. Першу народила менш ніж за 3 години. Але мене надрізали і ставили окситоцин. Чоловік пам'ятає, як надрізали тупими ножицями 🙈бо просили одна одну замінити. Потім шви і 2 тижня не можна сідати. А тут 3830 і в пологовій залі мене провели в душ, туалет, я сама сиділа і це зовсім інші відчуття. Не такі як в перший раз. Розумію ваш страх, тому бажаю, щоб другі пологи пройшли легко і швидко (якщо все ж вирішите)😊

Ответить

anna.teko

AnnaМама дочки-младенца

@olechkabodrova, спасибо!) 3 часа- мечта!😍

А долго да, только уже все забыла, это того стоит 🥹❤️

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

@anna.teko насправді це чудово. Це дійсно неймовірні відчуття і я рада, що мала змогу це знову прожити.

Ответить

allanariaa

АМама двоих (2 года, 6 лет)

Не скажу, что вторые роды были тяжёлые (по сравнению с первыми особенно), но само это рождение..)

Я не умею 🤣

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Не вмієте, але 2 рази вже це пройшли. Тому....все добре вийшло)

Ответить

allanariaa

АМама двоих (2 года, 6 лет)

@olechkabodrova ну первого мне выдавливали😬

Второго сама, но все равно долго) просто мне не понять, как такое возможно))

Когда спрашивают на какой потуге родился, я хз что ответить🤣

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

@allanariaa мене з першою надрізали і окситоцин ставили. І, коли я приїхала в пологий "здаватися" здивовано запитали "А ви, що не відчуваєте, що ви народжуєте?"😆, а я кажу "ні". Тому я теж ще той "спеціаліст"😆

Ответить

allanariaa

АМама двоих (2 года, 6 лет)

Как они у вас так быстро вылазят 😃 мне всегда говорили какой у меня прекрасный широкий таз, и как прекрасно я рожу. А у меня потужной период первый раз часа полтора, и второй раз 45 минут 🤪

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

Я не знаю як так вийшло😁я дуже хвилювалась, що друга дитинка буде довго народжуватися (понаслухувалась історій), а виявилося все навпаки. Чому так? Не знаю, але ці пологи буду згадувати з теплом і легкістю

Ответить

vera9999

VeraPМама дочки (5 лет)

Вітаю! Хай росте здорова.

Насправді дуже позитивна історія! Якби знати, що так народжу, то не вагалася б чи йти за другою дитинкою:)

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

@april12 в ліфті? Серйозно? Хто пологи приймав?

Ответить

april12

Таня Мама сына-младенца

@olechkabodrova в ліфті пологового😄 були акушерки і медсестри поряд))

Ответить

olechkabodrova

ОлечкаМама двоих (младенец)

@april12 ну добре, що хоча б в лікарні 😁

Ответить

Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній…

Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..

Как назвать мальчика? Идеи для будущих мам

Як тільки дізналась, що вагітна, думала «круто б дівчинки», але з другого місяця «чуєчка» була, що там хлопці) і чоловіку кажу, там 100% хлопці, і вже була налаштована на хлопчиків і дуже хотіла , щоб інтуїція не підвела і були все ж таки хлопчики🤞 Ну що ж , чекаємо🙏 Дівчатка, можете написати в коментарях улюблені чоловічі ім’я або як ви назвали б хлопчиків)

Дочка какает в трусики: что делать? Советы мам

Дівчата,просто вже крик душі 😭Можливо в когось були подібні проблеми з дітками,допоможіть😭 Донька почала какати в труси.Все почалось пару тижнів тому,вона сіла на горщик і не могла сходити в туалет,розплакалась,кричала,все вдалось,але дитині було дуже боляче.Після цього вона почала какати в труси.Вже десь другий тиждень,кожного дня така проблема,ховається і какає.Я вже і розмовляла,і пропонувала інший горщик,і сварила,і не мила одразу її,щоб вона відчула що це не комфортно,короче,багато методів пробувала,але їй пофіг,вона готова ходити з брудною попою хоть цілий день,але на горщик сідати не хоче😭Точніше,сідає тільки пісяти. Йти до психолога чи воно пройде,чи які ще методи використовувати? P.S На горщик почала ходити в 1,9.

Дівчата треба вашу пораду,склалася така ситуація.

Дівчата треба вашу пораду,склалася така ситуація. Дитину ніколи з ніким не залишали,і в чоловіка було дн його мама запропонувала залишити донечку з нею,мала дуже охоче йшла туди і хотіла йти до бабусі. За декілька годин в нас виявили стоматит,який тільки починається,сказала лікарка,що може бути температура,але може і не бути так як ще не запущено. Звісно,вже було не до свята але свекруха запевнила,що якщо буде підійматись температура вона одразу зателефонує. Звичайно,ми дз майже кожну годину,вона запевняла шо все добре,донечка грається і температури немає. Біля 9 год,скинула фото,що мала заснула,я зразу зрозуміла,що щось не те,бо вона ніколи не засне без нас,і ми з чоловіком поїхали за дитиною,приблизно за годину ми вже були на місці і бачимо картину як свекруха спить пʼяна,просто труп. І біля неї спить донечка,яка просто горить від температури. Я була в шоковому стані,мене всю трясло,ми схопили дитину,відразу дали нурофен,я поставила термометр наміряли 39.5 І одразу полетіли на швидку. Мені було настільки страшно за дитину,що я навіть не звертала на «свекруху» уваги,бо коли температура впала і все вже було добре,мене просто трясло від злості,і якби вона мені попалась під руки я б її просто вбила. Чоловік йшов до неї декілька разів,але вона то двері не відкрила,то просто була в дупль пяна,що там нізким було говорити. В неї бувають такі запої десь 2 рази в році, по тел взагалі не було чути,що вона випила,і коли ми привозили дитину теж була твереза. Я думаю,що після того як дитина заснула вона напилась,бо ще перед цим скинула фото що спить мала і щоб ми її не заберали,нащо дитину сплячу тягати. Я просто як уявлю,що могло трапитись якби ми її не забрали… Ну і на завершення всієї цієі гісторі,вона всім родичам почала розказувати,мол ми такі сякі,привезла їй хвору дитину а вона ще вийшла погана,тож ще і сама на нас образилася. Після розмови з чоловіком,вона знову запила,і передзвонила тільки тоді коли її вже треба було вести на крапельниці,бо сама би з того вже не вийшла. Звичайно він її повіз,і тепер от періодично вона телефонує то йогурт хоче,то яблука,то голодна дуже. Але за весь час,після того як ми забрали малу від неї,вона ніразу не поцікавилася що там і як..А тут одразу чоловік знову став добрим,коли почало,щось треба бути. Мене просто цікавить ваша думка,щоб ви робили на моєму місці? Ну і чоловік сказав,що поможе їй вийти з цього стану,а далі знати і чути за неї не хоче. Я кожного дня полочу мозок чоловіку за неї,бо я настільки відчуваю до неї ненависть,що просто не знаю де себе подіти.

Дитина...підліток...чи вже мама

Дитина...підліток...чи вже мама Мені було 16, коли я побачила на тесті для вагітності дві смужки. Було дуже страшно. Я не знала, що робити, куди бігти. Більше за все боялася реакції батьків. Думки про аборт були постійно, в лікарні без дозволу батьків мені відмовили, а на приватну коштів не було. Перечитувала купу статів по цій темі, і ставало все гірше. Ревіла. Але рішення було прийнято, я буду мамою. Ось тільки, як бути далі я не знала. Підтримку отримала від батька дитини, це нас дуже зблизило. Більше я нікому не могла сказати про свою вагітність. Почала шукати в соціальній мережі, тоді в контакті, таких же дівчат, які народили в юному віці. І переписуватися з ними. Мене цікавило все, а особливо, як про це повідомити батькам і вчителям в коледжі. Вони давали цінні поради і ділилися своїм досвідом. Але признаватися не хватало в мене духу, мовчала. Живіт почав рости, а я вдягати об‘ємні кофти, аби тільки ніхто нічого не запідозрив. Ще і токсикоз почався. Всі дівчата на перерві брали каву, а я воду. Почали задавати питання, я вправно на них відповідала, що просто не хочу. Я наївно вірила, що зможу приховувати свій стан вічно. Але одного дня повернулась додому, і мама стала зі мною розмовляти. Я зрозуміла, що вона все знає. І саме головне, вона мені тоді сказала, щоб я не нервувала, ми виростимо цю дитину і все буде добре. Це вже був 16й тиждень вагітності. Зараз моєму старшому сину 10 років, і я дійсно змогла стати для нього гарною мамою. Это моё домашнее задание по сторителлингу. Сейчас прохожу курс. История моя реальная. Напишите пожалуйста, как вам, было интересно читать?