І так, тиждень без гв і це успіх👌🏻

Почну здалеку-до року у нас не було проблем з гв, але я не уявляла як буду закінчувати це гв. І простять мене мами, які не люблять «ту саму» групу про прикорм, але завдяки усій тій інформації у нас було все круто з прикормом і не було перекосу на користь гв.

Після року, у нас почалися плани на переїзд, візит додому на місяць, хвороби, переліт, їжа в готелі і час від часу гв брало своєю зручністю, але нічні годування, які були рідкими мені не подобались і я їх хотіла прибрати.

Десь в 1,3 мені стукнуло спробувати прибрати повністю нічні і 2 дні це був треш. Малий просинався, не отримував те, що хотів і плакав, я його ШИ-кала, обнімала, чухала, але все не то, вищав спросоння і не можна було заспокоїти. Чоловікові взагалі не можна було підходити, вищав у 2 рази сильніше. На 3й день, я вирішила, що мені мої нерви дорожче і те одне годування не таке страшне.

Прийшло кілька тижнів і почався садочок і скажете не найкращий час для завершення гв, але то був саме час. Я бачила, що ті поодинокі годування вдень йому в принципі вже і не треба. На нічний і денний сон він і до того спокійно лягав без гв, єдине, частіше почав тягнути футболку на мені і чисто «пожувати» ті нещасні 🍒 це вже був знак-в грудях як в їжі він не потребує.

Знову спроба прибрати нічні годування, я була впевнена як ніколи, стратегію було змінено. В першу ніч малий прокинувся, точніше розбудив себе плачем, бо не дала гв. Я увімкнула нічник, дала пити, але його не дуже влаштувало. Плюсом було те, що він вже прокинувся і не плакав, тим не менше почав тягнути футболку, мовляв-розчохляй вже той молокозавод. Я озброїлася топом з чашечками, заправила футболку в піжамі штани, лягла на живіт аби було менше можливостей щось задерти, сказала, що все, лавка закрита і усім спати😂

Ніяких чухань і похитувань, малий пару разів спробував задерти мені футболку, нічого не вийшло, трохи похникав, знову зрозумів-не працює (я лежу, а точніше вже спала певно), покублився і заснув. На другий день практично все те саме, на третій день все можна було вважати, що гв закінчили. Прибрати денні, як я і думала не склало труднощів, просто не даєш, та й все, а відволікти є чим. Тож все у нас пройшло доволі мʼяко.

Що змінилось?-тепер у мене 2 стокілограмових мужики😅 малий просинається і вже треба щось поїсти, негайно! В садочку їсть усе і вдома нарівні з нами, а так, в принципі нічого не змінилось. Вночі досі встає на попити, так як доволі душно, та й усе. Про гв не згадує, за майку не тягне і теплих почуттів типу запихнути руку під майку чи щось пощупати (часто читаю про таке) немає. Тож отак мʼяко і спонтанно все завершили, чому я і рада)