20.04 у нас народилась донечка🥰❤️ І найкращі пологи, які тільки я могла уявити❤️Які не хочеться забувати❤️
Кожен день хотіла написати нашу історію, але ніяк руки не доходили🙈☺️
•
Можливо комусь буде корисно/цікаво почитати🤗•
Отже почався 39 тиждень і кожен мій день починався зі слів «Може сьогодні?»🥺Я думаю кожна друга вагітна може погодитись, що на такому терміні вже дууууже чекаєш🤪
Кожен день я прислухалась до себе і шукала ці самі «прєдвєснікі»😅 На той момент все що було, це відійшла пробка на 37 тижні і тоді ж слова мого лікаря, після огляду на кріслі, що я готова народжувати.

Отже, 19.04. Прокинулася о 5 ранку від того, що страшенно боліла голова. Випила парацетамол і лягла далі спати. Весь день голова так і боліла, ноги набрякли ще сильніше (набряки і так були, саме ноги, але стали ще більші). Ще один парацетамол в обід ніяк не допоміг. Тиск весь день тримався 140/80, при моєму постійному 90/60.
О 20.00 мій лікар сказала приїхати в пологовий, бо їй це не подобається, але їхати відразу з сумками, бо додому я скоріш за все не поїду. Я дуже засмутилася, бо кому хочеться лежати в лікарні? Плюс я розуміла, що чоловік буде вдома, а я тут без нього, не пам’ятаю коли ми розлучались хоч на одну ніч…
Далі крісло, КТГ , крапельця щоб зняти головний біль. І висновок лікаря : «Ілона, завтра готуйся народжувати, будемо стимулювати. Ситуація мені не подобається і далі так не можна». Я не знаю що саме це означало, але своєму лікарю довірилася, хоча і розплакалась , так як взагалі не припускала собі такого, я за те, щоб дитинка сама вирішила коли їй з’явитись на світ😔😢
•
20.04
Зранку дали якусь таблетку, через дві години ще одну і сказали що о 12.00 може приїжджати чоловік (партнерські пологи). Потім поставили окситоцин.
О 12.00 почались перейми.
14.25 з’явилась на світ моя дівчинка кохана🥹
Без єдиного розрива і розріза (при перших пологах різали і були внутрішні розриви).
Народила за 4 потуги)

Ніколи не думала, що взагалі людині можуть сподобатись пологи😅Але це так. Це найкраще що могло статися зі мною. Це велика командна робота людей, які на своєму місці🙏🏻 це моє відточене дихання і розуміння, що я повинна допомогти народитись своїй донечці; це підтримка коханої людини.
•
Через три години після пологів я вже пішла в душ і упорядкувала все в нашій палаті. В ейфорії і неймовірно щаслива🥰Мені хотілось на весь світ кричати, наскільки я щаслива🙏🏻Посмішка не сходила з мого лиця. Я і досі себе так відчуваю☺️
Ніякої депресії , ніякої втоми, тільки абсолютне відчуття щасливої людини. В мене є донечка, я так мріяла🥲🙏🏻Я надихатися нею не можу, я надивится на неї не можу… І все б віддала, щоб зупинити час❤️
•
П.С. Дівчатка, всім бажаю легких пологів😘І обов’язково відточіть дихання, це дійсно допомагає, це 80% успіху. Я знаю про що кажу, є з чим порівнювати, бо пам’ятаю свої перші пологи🙈і це далеко не найкращі спогади.