Оооо это фото с севера ?))

Далі буде цікавіше ))
Але є кілька лайфхаків:
- істерик менше, якщо слідкувати за режимом та фізичним/психологічним/розумовим навантаженням
- істерики страшні НАШОЮ реакцію на них. А реагуємо ми через власні таракани («що подумають люди?!», «це що, у мене така невихована дитина?!», «я погана мати?!») + наші ще більш приховані таракани (наприклад, є внутрішня заборона на прояв емоцій або на гнів). Якщо відслідкувати СВОЮ реакцію, що саме чіпає в істериці, - стає знаааачно легше.
- коли дитина істерить, їй в цей момент знааачно важче, ніж Вам. От реально їй дуже погано в цей момент, а допомогти собі вона не взмозі.
Якщо Ви про це все будете памʼятати - буде легше.

Ви знаєте, ці кризи можна придумувати на буль-який вік.

Для мене існує тільки криза 3 років, яка реальна.