Почему подруга не пришла?
В мене є подруга дитинства, коли вона закінчила універ, то переїхала жити в іншу область, але враховуючи те, що тут залишилися її мама і брат, вона завжди знаходить час, щоб приїхати хоч на декілька днів. Так от, коли я ще не була вагітною, вона говорила, що буде хрещеною) Коли народила, вона сама не змогла приїхати, але через маму передала малому подарунок)) Підходив час до хрещення і ми з нею це обговорювали, ще за декілька місяців я їй писала, що у серпні будуть хрестини і коли я вже сказала точну дату, вона довго не могла визначитись, чи вийде приїхати, чи не вийде, але потім все ж таки сказала, що приїхати не зможе. До речі, я максимально намагалася підлаштуватися під неї, ми постійно змінювали місяці, але час йшов і мене це вже стало напрягати. Тому я попросила в неї вибачення, що не можу більше переносити хрещення і взяла у куми двоюрідну сестру. Після цього ми з подругою спілкувалися, було наче все Ок, але вчора я дізналася, що вона приїхала, була поруч з моїм домом, не подзвонила, зовсім нічого, тупо тиша! Мені якось так паршиво стало на душі, ми з нею більше року не бачились і вона навіть не захотіла зустрітись, чого раніше ніколи не було! Я тепер і не знаю, чи спілкуватись з нею далі, бо щось мені підказує, дружбою тут вже і не пахне🤷♀️
Лучший комментарий
Комментарии
Якщо в неї немає сім’ї і дітей і її це турбує, то я її розумію
@anna.dnd26, так, стала. Але, по-перше, їй не 40 років, щоб відсутність дітей її турбувала, по-друге, в неї маленький брат, якого вона достатньо нанянчилась і казала, що тепер довго не хотітиме дітей, а по-третє, що це за подруга, яка пропадає після народження дитини?
@alina_linaaa, причина такої поведінки- її психологічний стан. Вона або свідомо, або підсвідомо не може змиритися з тим, що ви маєте дитину, що ви щаслива. І тут не має значення, 40 їй чи менше. Яка вона подруга? Не знаю, але знаю що вона не може справитись з власними відчуттями з цього приводу і тому вас уникає
У меня тоже была история с несбывшейся крестной. Я когда была беременна дочкой, я уже знала кто будет крестная. До беременности мы были подругами с института и она к нам постоянно приезжала, вообщем дружили сильно... Даже муж хотел чтобы она стала крестной. Мы сразу сказали, что готовься)) но ближе к родам как то начала моя одноклассница звонить. Интересоваться, заботиться,искала встречи. Вообщем, я поехала рожать в Харьков и там моя одноклассница даже на роды хотела ко мне прийти. В роддом приходила пока я ожидала роды свои) но мы так и думали о моей подруге и мнение не меняли даже. Вообщем когда я родила все поздравили, а подруга два или три месяца после родов вообще не звонила и просто пропала... У меня была жудкая обида, я не понимала что вообще произошло. И когда пришло время уже крестить, нам как будто было не ловко отказать ей, но а кому отказывать, если человек просто пропал.... А когда я позвонила своей однокласснице с предложением кристин и задала смешные вопросы про ребёнка, типа вес, дату рождения, то она сразу на все ответила и такая внимательная. И слава богу что я взяла крестную мою одноклассицу, это лучшая крестная для моей дочери. Где мы бы не были, она всегда передаёт подарки, звонит и скучает по своей крестной дочери.
А подруга потом объявилась кстати, она разволилась с мужем и уехала в себя и в свои проблемы. Потом все наладилось и мы продолжали дружить, видеться, но война нашу дружбу разрушила..... Мы не общаемся больше года...
Цікава історія, а війна насправді багато чого змінила і показала, хто є хто
О, моя тема. Я та сама подруга, що переїхала, а подруга дитинства залишилась в рідному місті. За 15 років дружби я виросла, родина, дитина, директор фірми, інші смаки, є змога купувати щось гарне і коштовне, подорожувати. Ч подруга моя залишилась рівно такою як була. Ми завжди зустрічаємося під кіосками, п'ємо дешеву каву поки вона викупить пів пачки цигарок.. Ніякого розвитку. Я її люблю, але спільних інтересів немає, бажання кудись рухатись теж. Вперше ща 15 років я в свій останній приїзд до рідного міста не подзвонила.. Я не знаю як сказати людині, щоб не отбразити, що я в 36 років я, діамантах не хочу стояти пяд запльованим кіоском де сцуть алкаші і слухати спогади про важке дитинство 90их років.
До чого я це все.. Відпустить і забудьте. Шляхи розходяться, інтереси змвнюються. А вона, може, не знала як сказати, що не хоче брати відповідальність бути хрестною мамою.
У вас інша ситуація, але сенс зрозумілий. Сюди написала і легше стало😊
@alina_linaaa може у подруги є якась причина, що вона зрозуміла, що не зможе бути хрещеною, але сказати про таке незручно, а віруючі люди кажуть що гріх відмовлятись. До речі, моя подруга все життя теж казала, що я буду хрещеною, а як доньку народила, то відмовила по якимось прикметам, що моя перша похресниця не може бути дівчинкою, що мені хлопчика треба..
@incanto_25, те, що вона не стала хрещеною, мене взагалі це не парить, мене здивувало, що вона приїжджає і не хоче зустрітись як раніше, а так наче намагається підтримувати спілкування, іноді щось може написати.
В мене хрещена сина подруга дитинства
З садочка разом
А після хрещення поїхала до Польщі
В 1рік не була потім приїхала через пару місяців
На 2 роки була на 3 знов в Польщі
Потім на 4 теж не було а зараз взагалі поїхала в рф там вийшла заміж і вагітна
Нікому нічого не говорила
Ми як дізнались
Жах взяв
Тепер взяли гріх і сказали що такої хрещеної нам не треба
Вона відповіла і не треба 🤷♀️
І на вечерю була тіки - раз
Коли були дн без неї не вітала нічим
Тільки коли приїжджала то могла щось подарувати
А в малої хресна
Знайома з якою недавно дружимо
І все ок
Всі дн вона присутня
Всі свята поруч
Тут і загадка
Чі то треба ото брати таких подруг
Малий тепер питає а чого сестрі хресна дарить подарунки чі приходить а моя ні
Як бути не знаю
Є знайомі кажуть подари щось від неї
І шо?!
Потім все життя казати що від неї 🤷♀️
Та і наша дружба після року малого перестала бути такою як раніше
Ого, це капець( все що не робиться, то на краще. Моя хрещена була в мене тільки на рік, а потім, як казала мама, вона знаходила постійні відмазки, щоб не прийти і нічого, якось без неї обходились (зараз ми з нею просто вітаємось), зато хрещений був непоганий))
Я б не дарувала від неї нічого, від себе даруйте та і все)
Та ну таких крестных. У моей старшей дочки такая. Уже 1,5 года ребенка не видела и последний раз мы к ней приезжали. В принципе мы общаемся, но она даже не интересуется от слова совсем ею. На каждый день рождения и просто так зовем в гости. Мы конечно в разных областях живем, но я думаю раз в год можно приехать. Учитывая, что мы были последних два раза.
У меня было подобное , меня пригласили, но из города в область ехать, но я не знала смогу ли, так как собирались к родителям к маме на день рождения. Я сразу сказала что не знаю, через пару дней скажу. Позвонила маме, договорилась что приеду позже. Звоню подруге - а она уже нашла новую крестную . Мне если честно было обидно что так поступили и не подождали. Но потом решила фиг с ним, таскаться потом к крестнику в область, что к лучшему. С той подругой мы все меньше общались , сейчас иногда перезваниваемся раз в год. И все ок. Жизнь такая.
Я чекала до останнього і постійно переносила дати, але потім зрозуміла, що людина просто морозиться і все
Похожая история с подругой. Она в Польшу уехала и когда приезжала, я звала к себе, а она - много дел, не смогу приехать. Потом в очередной раз как приехала, вообще не сказала. Вышла замуж в Польше, не сказала, вроде как родила, точно не уверена. Ну в целом не общаемся, хотя раньше были очень близки. К сожалению, вижу, что вся эта школьная и университетская дружба не проходит испытание временем и расстояниями
Ну от це все від людини залежить, бо, наприклад, в мене є 2 подруги університетських і не зважаючи на велику відстань, ми постійно переписуємось або по відео спілкуємось, одна одній фотки надсилаємо, ділимось думками, переживаннями і т.д
@alina_linaaa разумеется. Просто мы иногда не задумываемся, что у наших когда-то подруг появляются новые подруги и они становятся близкими. А некоторые остаются)
А уявіть скільки б разів вона змогла до похресника приїхати? Чи може жодного! То на краще.
Я так і подумала відразу) і дуже рада, що у сина хрещена моя сестра, вона його дуже любить🤗
Я вас понимаю.мы с подругой дружили с 1-го класса(21 год),я была беременна,да и ранее обсуждали,что она будет крестной.потом она уехала на заработки,не рассказав что и как,мол я в положении,потом я кормлю,чтоб не переживала.в итоге с ее стороны общение сошло на нет.было очень больно и обидно,но время прошло,я остыла.вы не рубите с плеча,может объявится ещё,может есть какие-то объяснения.моя,кстати,тоже приезжала через 5 мес после родов и не позвонила и не поздравила.
Я вирішила для себе, що першою починати спілкування не буду, якщо людина захоче ще «дружити», то напише, якщо ні - досвідос. До речі, я забула у пості написати, але вона ще до цього приїздила і теж не знайшла спосіб побачитись, а потім писала, що якось не вийшло. Я одного не розумію, чому деякі подруги саме після появи дитини зникають
@alina_linaaa а у нее есть дети?может,по этому поводу свои тараканы
@orlova.irina240392, немає, плюс в неї дуже важкі відносини з хлопцем, який сидів в неї на шиї і часто ще й ображав, зараз він у ЗСУ.
на жвль, люди сходять, розходяться, дружать, перестають дружити - це життя і потрібно цей факт прийняти.
значить не ваша людина і добре, що закінчилось все так
@alina_linaaa, розумію, але з часом пройде. на жаль, але це життя та досвід
на жвль, люди сходять, розходяться, дружать, перестають дружити - це життя і потрібно цей факт прийняти.
значить не ваша людина і добре, що закінчилось все так