Дівчаточка, мій малий навчився бити рукою. По меблям, по підлозі... По моєму обличчю... Б'є боляче, від моєї реакції і бажання показати, що він зробив мені боляче - регоче і продовжує, і я розумію, що роблю щось не так. Якщо щось забороняю або даю не те - махає руками в різні сторони, істерить, б'є, перевертає все навколо, розкидує, розливає...
Чи було у вас таке, що маля билося чи кусалося? Як пояснили, що таке не слід робити? Моя кума каже - вгризла у відповідь, івідразу допомогло... Читаю психологічні статті на цю тему... "Вдарити у відповідь"... Дурдом...Вірю, що є дієві способи без рукоприкладства. Що подіяло в вашому випадку?
Если меня или что- то вокруг бил- тоже била по рукам ( не сильно конечно) - перестал
Є унижка «uczucia gucia» і там є вправа як прогнати нетерплячість (дочка так проганяє злість, син теж повторяє). Не знаю, чи в такого малюка, як Ваш, це прокатить, але нижче скину фото, гляньте.
Ще хороший коментар зверху, про те, щоб запропонувати погладити. В мене Ерні бив Данку, але не зі злості, а просто так, типу грався. Я сказала, що треба її гладити, декілька разів рукою сина гладила дочку, а зараз в такі моменти він і сам її гладить
В нас було таке. І зараз є часом. Пробувала два вижчі коментарі діяло. Від себе додам теж що я пропонувала йому в момент злості бити подушку(я не знаю чи це правильно) для мене саме болісне це коли він потягне за волосся. Я одразу зупиняю руку, кажу стоп, мамі боляче. Краще обійми мене. І ще це виганяти з них емоції і енергію. Бо коли Ян починає битися, це в більшості тоді коли ми сидимо дома і він немає де скинути енергію
Я вважаю, що психи, крики, перевертання речей в емоціях, це норма. Діти так проживають злість. Хоча не завжди я дозволяю перевертати все підряд, тільки якщо це безпечно. Але бувало, що й миски з супом літали. Намагаюся реагувати спокійно, щоб дитина не боялася виражати емоції, але після вже розповідала яка я зла, що мені довелось прибирати і що так не можна.
А щодо битися, старша сильно дряпає і щіпає. Побачила в инсті раду, показати дитині, що можна погладити, і мамі буде приємно. Сьогодні спробувала, задіяло. Але ще подивлюся як далі буде. Кажуть, що це обумовлено тим що діти шукають уваги.
Але фактично, раз, здається теж старша сильно потягнула мене за волосся, а я її. І як рукою зняло. Хоча адекватність такого підходу в мене теж викликає сумніви
У нас было что то подобное со старшим сыном в примерно в этом же возрасте, со временем прошло, я перехватывала руку и объясняла что биться нельзя, мне будет больно и что брата бить нельзя, можно обнять и погладить, сейчас же иногда младшему сыну прилетает, может укусить втихаря, но это уже скорее разборки между братьями, так всегда с погодками) Что интересно, то младший сын такого совершенно не делает, он всех только гладит, обнимает а потом садится на ноги что бы его чесали🤣🤣🤣