Как справиться с детскими истериками?
Девочки ,подскажите как справлялись с детскими капризами (истериками) в нашем возрасте ?на любой запрет ужасная истерика,и брала на руки носила,и разговаривала,и просто не реагировала ,ну уже не выносимо ,такие истерики иногда …и это началось вот вот недавно ,как по щелчку пальца ребенка подменили
Комментарии
Ждать когда перерастет. Пока никак не справитесь, разве что отвлекать: Смотри кися, собачка, цветочки понюхаем и тд.
Менше заборон, максимальна безпечна зона що майже унеможливлює небезпеку, а значить заборону
Реально - не можна казати лише на небезпеку
Все інше пояснення, пропозиції, хитрощі, махінації і маніпуляціях🤗
Коли активна фаза, тоді або обіймаю, або говорю, або не чіпаю, в залежності від ситуації.
Це одна із перших криз, тому відносно спокійно реагую. Плюс дитина в такому віці з першого разу (або із 100го) не зрозуміє, а якщо і розуміє, все одно перевіряє вашу реакцію. Тож, спокійно, дихаємо😅
Тоже самое а на улице вообще жесть. У нас брать на руки успакаивать сразу не вариант бьет меня и тянет за волосы. Вообщим жесть.
У нас тоже на улице.. а недавно ко мне сбежалась толпа сердобольных бабуль и начали грозить звонками в органы опеки...🤪🤪🤪
У моего младшего кризис только в случае если ему не дают что-то схомячить. А вот со старшим было сложнее, брала на руки и успокаивала и отвлекала чем-то другим, старатся переключить внимание на что-то другое
Кризис у вас одного года.Просто на своем всегда,я так сказала и все!
Хочется ей лечь и поплакать-ложится и плачет(не важно где,дома или на улице)
@yuliayulia21, а на улице хуже ведет себя?знаю девочки,просто уводят с площадки если истерику закатили дети,либо соска,ли бо еда(отвлечение так сказать)
У меня на улице спокойный боле-менее ребенок.Хоть на дорогу не бежала и не бежит,но бывает,что ей что-то в голову прийдет и начинается,то мы просто с того места уходим ,ждём..и я объясняю почему так.
У мене молодший такий. Намагаюсь відволікти звісно пергим кроком. Але він так кричить зазвичай, що нічого не чує і не бачить навколо себе. Раніше я довго говорила, багато вмовляла, зараз сил немає, зазвичай спочатку пробую перемкнути увагу, якщо ні, обнімаю трохи, якщо знову ні, продовжую робити своі справи. Він у мене вже досить гарно все розуміє і я бачу, як він вже цілеспрямовано намагається своє продавити. Коли він реально засмучений яимось, це відчувається і проявляється іншим плачем. Тоді у мене і більше сил заспокоіти, гладжу, говорю. А коли отак просто терор криком, то вже перестала реагувати. Бо це може бути кожних 10 хвилин — не дозволила залізти в льодяний океан, не дозволила бігти на дорогу, не дозволила істи какашку, не посадила купатись у ванну третій раз за день або якщо не дозволяю себе або старшого кусати це взагалі, він дуже злиться і оре страшно 😂😂