Привіт
Зараз ,певно,в мене полетять тапки,але я не знаю,з ким порадитись
Останнім часом донька дуже часто капризує і плаче,не знаю,що це криза якась,чи що,АЛЕ найбільше вона катає істерики саме зі мною. Тобто,це не ті ситуації, що вона вимагає щось або сперечається,таке теж буває,але рідко,вона просто може розридатися через будь -яку дрібницю
І ось така ситуація: я захворіла в четвер,щоб не заразити доньку,відвезла її до бабусі з дідусем, сьогодні забрала, розпитувала свекруху,як провели час,каже,чудово,Аліска золото,а не дитина,не командувала і не капризувала
Вдома вже ми почали гратися і почалось, сльози на пустому місці. Я завжди максимально спокійно і з розумінням намагаюсь до цього ставитись, хочеш -іди обійму і пожалію,ні -добре,тобто я намагаюсь і не істерити у відповідь,але і не стояти на голові перед нею,аби лише заспокоїлась
Потім пішли обідати і знову по колу, істерика ,бо я відкрила соломинку для води не біля її столика,істерика мощна така,аж до кашлю
І тут в мене впали штори...я почала сама кричати і істерити ,вийшла з кухні,гримнувши дверима і сама розревілась
Звісно,нічого,крім ще більшої донькиної істерики це не дало
Видихнувши,я повернулась на кухню,мала все ще кричала,я витягла її зі стільчика,вона вчепилась просто мені в ногу і ридала. І я ридала , просила вибачення у доньки
І ось вона заснула ,а я досі не можу заспокоїтись
Я читала,що діти найгірше ведуть себе з тими,кого найбільше люблять,але я не знаю, наскільки це так
Такі мої зриви стали з'являтися все частіше і я не знаю,що з цим робити
Одразу скажу,що я не сама з дитиною,нам завжди дуже допомагають бабусі і дідусі,тобто фізично я не виснажуюсь щоб прям капєц
А ось морально ... чоловік служить,дома буває не дуже часто,коли він приїжджає,я ніби видихаю...
Дякую,хто дочитав аж сюди і буду вдячна за будь який погляд "збоку"
Вже реально замислююсь про психотерапевта