Ездим не всегда вместе, мне ок.

На все відповідь так, для нас це норма)
Він в дуже хороших стосунках з моїми батьками, і завжди підтримує мене в подарунках, чи то пандора з шармами сестрі, чи то мамі новий телефон, оплачує теж постійно чоловік

Один раз за 8 лет нашей совместной жизни мы ездили к моей маме и то это было, когда была в первый раз беременна.
К родителям мужа ездили чаще на машине. В последний раз когда меньшему было 2 недели.
Муж поздравляет всех, но то я ему напомню, то его мама..
дни рождения у нас только я, муж и дети. Никогда не было родственников и торжеств. А после 24.02 прошлого года так и вообще жизнь разделила нас, теперь только телефон. Свекровь, тем более свекр никогда сами не позвонят мне лично, как и я им. Мне просто некогда в этом круговороте, да и рассказать нечего - дни сурка последние 6 лет

Постійно їздимо разом, і до його батьків 1000 км, а як інакше?

Конечно, в нашем случае у мужа родители далеко, ездили

Когда как. Работа же.
Ездила к папе в Киев несколько раз в год . Иногда и муж с нами . Но не с такими малышами так как на поезде одних не оставишь что б в туалет сходить , то а на авто 10 часов я сама боялась .

С братом и сестрой у нас большая разница и разные интересы, дни рождения каждый празднует по своему и в своей компании

Ми жили в Київі мама моя в Дніпрі. Ми або разом їздили, або навіть чоловік сам з сином.
Я сама не їздила жодного разу. Але за потреби з одним сином могла б.
Просто не було такої потреби.
А спілкується він інколи частіше ніж я )))
Зараз ми закордоном я мамі телефоную і розповідаю щось. А вона каже «так мені твій чоловік вчора розповідав і фотки кидав» а я навіть не знала, що вони спілкуються постійно )
В інсті відоси кидають один одному :)
На день народження не просто вітає. Завжди відправляє квіти, де б він не був і дякує за те що в нього є така дружина.
А після того як він був зі мною на пологах. Тепер і на мій день народження дарує мамі квіти. І каже, що цей день для нього дуже важливий, вона дала життя його дружині.

Я до своїх їзджу сама на 4 дні раз на місяць
Але договорюємось з моїм татом він забирає і відвезе на паливо дає чоловік
Привітання так є смс або дзвінок іноді я можу передати привітання іноді і він своїм від мене
На день народження не ходимо ми і до нас(вважаю це бажанням кожного з ким святкувати )

Мій у моїх не був дома роки 4+-,(але бачаться вони кожний рік раза 3 мінімум). Всі відпустки працює, а вони 600 км від нас. Батьків моїх вітає, родичів раніше вітав, а зараз вже я вітаю від нас обох) на свята ходимо разом, але було таке, що і не хотів, і це його вибір, йому це не заважає бути для мене хорошим чоловіком.
Перші роки мені це не подобалось, заставляла, а з роками вже цим не займаюся, і відносини стали кращі. Кожен робить що побажає від свого сердця, а не тому що, повинен. Він на мені одружений, а не на моїх братах та сестрах😁 з дітьми залишається, якщо мені кудись потрібно, але до батьків діти завжди їдуть зі мною.
Всі люди різні, мій зовсім ніяк не відноситься до Днів народжень, для нього це звичайний день.

Конечно!родители в другом городе,ездим раз в 3-4 месяца на пару дней,всегда вместе.
Поздравляет со всеми праздниками .
Никогда после того как вышла замуж,не ездила никуда сама,не потому что я хочу а он не пускает,а потому что для него мой комфорт и безопасность на первом месте.

Авжеж, все це