Как воспитать уверенного в себе ребенка? Личный опыт мам
Дівчата, давайте поговоримо)
Задумуюсь як виростити дитину впевнену у собі? Яка не боїться проявити себе, виразити свою думку, відстояти свої права?
Що для цього потрібно робити?
Власний приклад?
В мене з цим були дуже великі проблеми, я не так давно почала вчитися це робити і ще досі вчуся.
Дуже хочеться, щоб син був впевнений у собі і не боявся.
Юля·
Мама дочки (3 года)
Лично мое мнение, нужно давать ребенку быть собой
Не затыкать рот, не унижать, не запрещать все подряд без причины, как некоторые «нельзя»
Постоянно говорить «я в тебя верю», «все получится», «ничего страшного, попробуй еще раз»
Я придерживаюсь этого, и такая мама
Vika··
Мама сына-младенца
мене також наче так і виховували, не принижували, може щось і не дозволяли, але не занадто строго, підбадьорювали
Але з впевненістю все рівно не склалося
Юля··
Мама дочки (3 года)
И еще
Когда ребенок неправильно что-то делает, я никогда не говорю «не правильно, не так, не туда»
Всегда говорю «посмотри, может быть сюда подходит больше? Давай попробуем еще»
Когда она психует, что у нее не получается говорю «ну ничегл страшного, не все получается с первого раза, обязательно получится попробуй еще, давай сделаем вместе» если одна не хочет
Vika··
Мама сына-младенца
так, думаю це також грає позитивну роль
Людмила·
Мама дочки (4 года)
Согласна с комментарием выше. У меня была очень недалекая мать, которая постоянно орала и унижала, ах да ещё сравнивала с другими (конечно в пользу других). Вот это никогда не делайте точно.
Конечно я выросла с кучей комплексов и неумением сказать нет, что испортило очень большую часть моей жизни. Я ещё перевоспитываю себя.
Воспитание сильно зависит от точки начала (пункт от А до Б). Дети разные характером и темпераментом. На одного даже шикнуть нельзя - он сразу теряется, а другой на голове стоит и хоть бы что.
Читайте книги, психологов. Относитесь с уважением, доверием к ребенку. Давайте право выбора/голоса. Чаще говорите как вы его любите, хвалите за поступки (и ругайте за них, без перехода на личности). Только хвалить нужно правильно, если что.
Vika··
Мама сына-младенца
От до речі, слушне зауваження
Аналізую просто, що було зі мною і дало невпевненість в собі
Порівняння з іншими це табу
І давати свободу вибору
Дякую
Maria·
Мама сына-младенца
Мені ніколи нічого не забороняли, завжди зі мною радились, тобто у мене було право голосу в родині у виборі певних речей. Не сварили, не порівнювали ні з ким, але всерівно проблеми з впевненістю у мене є🤷🤷🤷
Звідки ноги ростуть не зрозуміло
Maria··
Мама сына-младенца
Для своєї дитини для вирішення проблем з впевненістю і щоб нею боялась проявляти себе, планую максимально залучати до гуртків, де будуть якісь змагання, або виступи. Тобто певна публічність. В дитинстві, мені здається це легше дається.
А також максимально стимулювати його в школі до участі у різних КВНах, концертах.
З огляду на моїх однокласників, які були більш активні у соціальному житті школи, у них комунікативні навички були краще.
Vika··
Мама сына-младенца
так маєте рацію
До речі, в школі я теж була активна, може на найактивніша, але брала участь багато де, але дуже боялась постійно, соромилася, все рівно самооцінка була десь на 1/10
Страх перемогла аж в університеті на 4му курсі
Оля·
Простото завжди прислухатися до дитини. Не давити авторитетом, не змушувати силою робити щось.
Відноситися як до рівного, але це з певного віку)))
Vika··
Мама сына-младенца
Також маєте рацію
Я·
Мама дочки (7 лет)
Для того щоб він мав свою думку ви повинні зрозуміти - що свою думку він може висловити і при вас, тобто саме ви маєте його думку враховувати...і стати йому добрим опонентом, дресирувальником так би мовити...не давити, а вчити його відстоювати свою думку, приймати рішення...і тоді він не буде боятись проявляти себе з іншими. Але ви повинні розуміти що вам треба навчитись сприймати його не тільки як дитину, а як особистість. Сподіваюсь ви зрозуміли 😉
Vika··
Мама сына-младенца
Так, дякую
Здається зрозуміла) це якраз те, чого не було в мене в дитинстві, та і в юності теж
Елена Овчинникова·
Мама сына (3 года)
Давать право выбора уже и всегда верить ребенку или делать вид при окружающих. У ребенка должна быть бетонная уверенность, что у него за спиной взрослые которые на его стороне.
Vika··
Мама сына-младенца
Так
А робити вигляд при оточуючих, чи не виглядає це для дитини як обман?
Елена Овчинникова··
Мама сына (3 года)
нет, я считаю, что при посторонних надо сказать, что я верю ребенку и мы об этом поговорим дома. Мне этого очень сильно не хватало, безусловная защита матери, но конечно в разумных приделах.
Vika··
Мама сына-младенца
зрозуміла про що ви
Так, при сторонніх ніяких з’ясувань відносин, хто правий і винуватий не має бути
Аліна ·
Особистий приклад . Діти завжди спостерігають за нами , нашими діями в різних ситуаціях . На майданчиках , в магазині , в тролейбусі . Як ми вирішуємо питання , як ми поводимось в конфліктах . Думаю наша особиста поведінка ще з раннього віку закладається в дитячій пам‘яті . Плюс темперамент дитини .
Або вже коли сама себе «прокачає» в дорослому віці .