Как справиться с детскими истериками?

Де та межа між черговою кризою дитини і станами, коли варто звернутися до спеціаліста? Ці істерики мене зведуть в могилу, я прокидаюсь вранці з думкою "ну ось, зараз знов почнеться". Перша щоденна істерика з небажання знімати підгузок і перевдягати піжаму. Потім небажання одягатись і йти на вулицю. На вулиці істерика бо не можна відбирати чужу іграшку, або хтось взяв її іграшку, або хтось не хоче за її бажанням йти на гойдалку, а грається собі в пісочку. Потім обов'язкова істерика через небажання йти додому (ну це я щє розумію). Вдома постійні істерики через те, що хтось щось зробив за неї (привіт криза "я сама"), навіть якщо я просто відкрила двері до її кімнати, де вона прокинулась і звала мене. При цьому я даю їй можливість робити самій, якщо вона взмозі. Як почитаєш в інтернеті, то "терпіння, всі через це проходять", але щось я жодного разу щє не бачила на дитячому майданчику дитину, яка кричить як поранений птеродактиль через те, що їй просто поправили шапку, що сповзла на лоб. Хочеться бути адекватною мамою своїй дитині, але я вже не вивожу😭 Я виснажена, роздратована. Вже третій день поспіль я просто вихожу з кімнати і залишаю її кричати одну, бо я боюсь не втриматись...