Дівчата, як ви виховуєте своїх трьохрічок? Бо в мене таке враження, що то не він з нами живе, що ми сім'я, а наче ми з чоловіком у малого вдома на пташиних правах. Я мовчу за істерики, які нещодавно почалися. Мого сина немов підмінили: домовитись не можна, на зауваження не реагує, прикол зі стільчиком типу покарання не працює. Він тупо регоче, тікає, ще більше робить шкоду і кидається на нас з чоловіком битися, коли робимо зауваження.
Я в курсі про кризу трьох років, але ж правила поведінки, особистої гігієни і піклування про здоров'я ніхто не відміняв 🙄.
Як ви реагуєте на неприйнятну поведінку дитини? Що почитати, щоб не перегнути палку у вихованні?
Чим більше я намагаюсь надавити на дитину, тим гірше. Теж саме, стільчик ігнорує, сміється, битись починає.
Допомагає одне: навпаки, перестати нервувати, обійняти, спокійно попросити, сказати, що мені б дуже хотілося, щоб ми почистили зубки разом, покажи, як ти вже вмієш це робити.
Тільки отакі спокійні вмовляння діють, причому не з першого разу.
Япщо я починаю сердитись, то все. Дитина упирається і ніяк, просто псую нерви і відносини з сином. Тому набираюсь терпіння і спокійно пояснюю, іноді треба в ігровій формі, схопити на ручки, залоскотати, віднесни до ванної кімнати, відволікти розмовою.
Ест ли конфеты, смотрит мульики? Наказание в виде лишения ,шантаж 😁, но все же 1001 объяснение
Оооо, ви щас прям нас описали))) все теж почалось недавно. Останні декілька тижнів вже вішатись хочеться 🤪